Посольство України в Словацькій Республіці

, Київ 13:27

Інтерв’ю Надзвичайного та Повноважного Посла України в Словацькій Республіці О.О.Гаваші журналу „Парламентський кур’єр”

02 березня 2016, 23:55

Українсько-словацькі відносини через призму головування СР в ЄС


-      2016 рік розпочався на високій ноті – у лютому відбувся візит в Київ Віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ та європейських питань СР пана Лайчака, де він провів двосторонні зустрічі з керівництвом України. Які результати переговорів?

Візит 1-2 лютого в Україну Віце-прем’єр-міністра,  Міністра закордонних справ та європейських питань СР пана Лайчака був, на мій погляд, знаковим. Насамперед, цей візит є яскравим свідченням того, що Україна для Словаччини є пріоритетом, а також переконливим доказом політичної підтримки з боку країни-члена ЄС, НАТО та Вишеградської групи.

У Києві пан Лайчак провів двосторонні переговори з паном Порошенком, Президентом України, паном Яценюком, Прем’єр-міністром України, паном Гройсманом, Головою Верховної Ради України, та паном Клімкіним, Міністром закордонних справ України. Ключовими темами переговорів були політична та євроінтеграційна підтримка України через призму майбутнього головування Словаччини в Євросоюзі в другій половині цього року. Йшлося про необхідність солідарності ЄС у питанні відстоювання незалежності та територіальної цілісності України, про надання безвізового режиму Україні, функціонування з 1 січня цього року поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, набуття чинності Угодою між Україною та ЄС про асоціацію. Наразі ще 2 країни – Бельгія та Нідерланди не ратифікували дану Угоду.

З огляду на майбутнє головування Словаччини в ЄС ця підтримка стає ще більш знаковою та вагомою. У ході свого візиту Віце-прем’єр-міністр, Міністр закордонних справ та європейських питань СР М.Лайчак підтвердив наміри словацької сторони сприяти процесу запровадження безвізового режиму між Україною та СС.

Україна з 1 січня ц.р. є непостійним членом Ради Безпеки ООН, а Словаччина головує в другому півріччі в ЄС. У зв’язку з цим  сторони, так би мовити, «звірили годинник» міжнародного порядку денного. Для нас критично важливо, щоб українське питання було одним з ключових у міжнародному порядку денному до тих пір, доки не будуть виконані Мінські домовленості у повному обсязі, не відбудеться деокупація Криму та частини Донбасу. У цьому контексті важливо не лише припинення вогню, а й доступу спостерігачів ОБСЄ до ділянок кордону, які наразі не контролюються Україною.

Ще один важливий результат візиту пана Лайчака – це сприяння з боку Словаччини забезпеченню енергобезпеки України. Прем’єр-міністр України під час зустрічі з паном Лайчаком відзначив, що Україна вперше зиму пережила без імпорту газу з РФ. Натомість, ми імпортували газ з Європи – через Словаччину, Польщу, Угорщину. Зокрема, у 2015 році газогоном Вояни - Ужгород через територію Словаччини в Україну було поставлено 9,7 млрд. кубометрів газу, а сьогодні цей показник може бути збільшено, про що заявив пан Лайчак. Словацьким газотранспортним коридором від дня його запуску – 2 вересеня 2014 року імпортовано 14,3 млрд.куб.м газу. 

У ході зазначених переговорів були обговорені також питання організації т. зв. «великого реверсу», створення Східноєвропейського газового хабу, транзит газу з РФ в Західну Європу, залучення України до великих енергетичних проектів, використання ПСГ України словацькою компанією “NAFTA a.s.”. У черговий раз сторони висловили критичні підходи України та Словаччини до питання будівництва другої гілки газопроводу «Північний потік», який передбачає перенаправлення транзитних потоків російського газу з території України та СР. Досягнуто домовленості спільними зусиллями протистояти реалізації даного проекту.

Словацька сторона заявила, зокрема, про зацікавленість у співпраці у сфері посилення спільних електромереж відповідно до стандартів безпеки ENTSO-E і запропонувала спільні кроки для реконструкції та розширення існуючих міждержавних ліній електропередач Вельке Капушани – Мукачево.

Під час переговорів йшлося також про збільшення пропускної здатності українсько-словацьких пунктів перетину спільного кордону та перспективу запровадження спільного митного кордону.  

У контексті реформування усіх сфер життєдіяльності України, відповідно до взятих на себе зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію, Словаччина підтвердила готовність сприяти нам у цьому процесі. Сторони домовилися провести спільне засідання урядів України та Словаччини в Ужгороді (Україна) та в Міхайловцах.  

Пан Лайчак передав українській стороні сертифікати на гуманітарну допомогу на 42,4 тисячі євро. За що ми дуже вдячні. Загалом упродовж 2014-2015 років та по цей час Уряд СР надав нам допомогу на майже 3 млн. євро. 

 -  Що нині є на порядку денному українсько-словацької співпраці?

 Не дивлячись на те, що багато вже зроблено, заплановано заходів до виконання чимало. Ми не втрачаємо інтенсивний темп співпраці.

Нагадаю, що у грудні 2014 року в рамках Вишеградської групи Словаччина взяла на себе зобов’язання сприяти енергобезпеці України та  реформуванню її енергетичного сектору. Зокрема, відповідно до взятих на себе зобов’язань в рамках В-4, Словацька асоціація зовнішньої політики (SFPA) під егідою МЗС ЄП СР у рамках щорічної програми “Slovak Aid” у співпраці з Держенергоефективності України та Центром глобалістики «Стратегія XXI» реалізовує словацький проект “V4-Ukraine Roadshow”, покликаний сприяти підвищенню енергоефективності України з використанням відповідного досвіду в країнах Вишеградської групи. У 2015 році було чимало зроблено на цьому напрямі – це і підписання відповідного Меморандуму, і переговори керівників Держенергоефективності та Державного агенства інновацій та енергоефективності, проведено 4 семінари в Києві з енергоефективності. А 25-26 лютого поточного року у м.Львів з ініціативи словацької сторони буде проведено засідання заступників міністрів закордонних справ України та Вишеградської групи, Круглий стіл з енергоефективності та двосторонній українсько-словацький «Ярмарок досвіду» з енергоефективності. Цей захід організовує SFPA під егідою Міністерства економіки СР за кошти Вишеградського фонду та “Slovak Aid”.

У даний час здійснюється також підготовка до проведення Днів України в Словаччині у період з 19 по 28 квітня в Кошице. Цей захід традиційно проводиться щорічно.

Разом з тим, з ініціативи словацької сторони цього року вдруге буде проводитись в Кошице 26-28 квітня, в рамках Днів України в СР, Словацько-Український бізнес-форум. Цьогорічний форум, як і минулорічний, проводиться під егідою Мінекономіки СР. Головними організаторами форуму є: зі словацького боку – Кошицька торгово-промислова палата та Промислові парки Словаччини; з українського – ТПП України та Асоціація промислових парків України. SUBF буде проведено за підтримки авіакомпанії “CZECH airlines”, що здійснює рейси за маршрутом Прага-Кошице-Київ, Кошицького міжнародного аеропорту, Словацько-Європейського культурного товариства “Feman”, готель “Hilton” в Кошице.

У травні в прикордонних регіонах ми плануємо провести традиційні Дні добросусідства.

На порядку денному також проведення міжвідомчих консультацій на рівні експертів з транспортних питань.

Після формування Уряду СР ми започаткуємо підготовку з проведення у поточному році  чергових засідань трьох міжурядових комісій – з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, з транскордонного співробітництва, а також з культурно-гуманітарного співробітництва.

Українська сторона на запрошення словацької сторони візьме участь у важливому політичному заході – щорічному засіданні GLOBSEC, який відбудеться у квітні у Братиславі.

Але найбільша увага, безумовно, буде приділена головуванню Словаччини в Європейському Союзі в другій половині року. Ми добре пам’ятаємо, яка активна позиція була у Словаччини під час її річного головування у Вишеградській групі. А тому сподіваємося, що головування СР в ЄС буде не формальним, а знаковим.

Відверто кажучи, ми маємо велике сподівання на наших словацьких друзів. Ми маємо відповідний порядок денний двосторонніх питань співпраці між Україною та ЄС, взаємних зобов’язань.  Серед них одне з ключових для нас -  це безвізовий режим між Україною та ЄС.

- Дозвольте  попросити Вас прокоментувати ситуацію в Україні. Які ризики, які чинники впливають на ситуацію?

Відповідь на це питання дуже неоднозначна. З одного боку, є помітний економічний поступ, реформи як в економічній, так і в правоохоронній, судовій сферах. Зроблено дуже багато, але найяскравішим свідченням цього є, на мій погляд, енергетична сфера. Насамперед, ми два десятки років говорили про диверсифікацію поставок енергоресурсів, а в 2014-2015 роках, тобто, за 2 роки  ми це реально зробили. Нині Уряд України серйозної уваги приділяє енергозбереженню, застосування відновлювальних/альтернативних джерел енергії, обліку енергії. Як я вже зазначав, на цьому напрямі ми використовуємо досвід країн Вишеградської групи, зокрема, словацький.

У нас вже нема міліції, натомість є поліція європейського зразка, патрульна поліція. Ми запроваджуємо децентралізацію влади.

Власне, цю тему можна продовжувати, але, мабуть, Ви скажете, чому ж тоді європейські політики критикують Україну з приводу недостатнього поступу в реформуванні. І ми визнаємо, що складна ситуація в Україні вимагає  прискорення процесу модернізації. Цього прагне Президент України і Український народ. Ми над цим ретельно працюємо.

Нам ще закидають недостатню боротьбу з корупцією. Зауважу, що нема країни, де корупція повністю викоренена. Хоча це зовсім не означає, що ми не здійснюємо конкретні практичні кроки на цьому напрямі. У нас реально запрацювало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке буквально завалене зверненнями громадян України. Йде процес очищення влади. Але на все треба час…і відповідні економічні умови. Необхідно, зокрема,  гідні зарплати держслужбовців.

Щодо економічної ситуації в Україні – експерти прогнозують з весни відновлення економіки. Цьому значної мірою має сприяти функціонування поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зростає інтерес інвесторів до України – а це добрий знак.

Найважче мені коментувати безпекову ситуацію в Україні. Вона залежить не від українців.

Ситуація на Донбасі залежить, щонайменше, від беззастережного виконання Мінських домовленостей. До цього часу Росія їх не виконувала. Кожний день на Донбасі тривають бої із застосуванням проросійськими бойовиками важкої артилерії. Практично кожний день є поранені українські бійці, бувають і жертви, страждає мирне населення. Ми маємо 1,7 мільйони внутрішніх переселенців. Зруйновано на Донбасі всю інфраструктуру. Ця гібридна війна триває вже 2 роки і вона має загальноєвропейський контекст, хоч і театром бойових дій є Схід України. Закидувати нам, що це громадянська війна – це ганебна неправда!

Українці дуже миролюбний, гостинний народ і ми, звичайно, не хочемо війни. Але це зовсім не означає, що ми не будемо боротися за свою Батьківщину.

Ми започаткували процес деокупації Криму. Так, в рамках Мюнхенської конференції з безпеки Україна започаткувала організацію міжнародного переговорного процесу щодо деокупації Криму в рамках формату "Женева плюс". До цього формату ми маємо намір залучити Туреччину і ряд міжнародних організацій. Цьому передували такі кроки: 4 лютого Європарламент прийняв Резоюцію, в якій підтримав запропонований Україною формат переговорів із деокупації півострова; у січні на Давоському форумі українська делегація заявила про необхідність створення міжнародного дипломатичного форуму, до якого б увійшли Україна, Росія, а також США, Євросоюз і, можливо, Канада та Великобританія; 20 січня Президент України Петро Порошенко підписав указ про створення служби з деокупації Криму. Ми плануємо запустити в 2016 році дипломатичну ініціативу, спрямовану на відновлення українського суверенітету над тимчасово окупованим півостровом.

На результати процесу деокупації українських територій сьогодні впливають тією чи іншою мірою різні зовнішньополітичні чинники, а саме - геополітична ситуація, врегулювання сирійського питання, міграційна криза в ЄС, внутрішня ситуація в Росії, результати президентських виборів в США, ціни на нафту тощо. Але вони є другорядними. Остаточне вирішення проблеми залежить, як Ви розумієте, від політичної волі одного лідера.

То ж нині ми змушені виходити з аксіоми - хочеш миру – готуйся до війни. За ці 2 роки ми суттєво зміцнили свою обороноздатність і далі продовжуємо нарощувати військову могутність. На цьому напрямі ми тісно співпрацюємо зі структурами НАТО, проводимо тренінги українських військовослужбовців, спільні військові навчання. Війна обертається значними втратами для агресора, що слугує стримуючим чинником.    

І на останок, на Ваш погляд Словаччина достатньо підтримує Україну у складні для неї часи?

Словаччина активно підтримує Україну. Ми вбачаємо в Словаччині надійного, передбачуваного партнера, адже євроінтеграційна, а свого часу - і євроатлантична підтримка України (доки ми цього прагнули), були послідовними і беззастережними. Інші аспекти дієвої підтримки – політичні, безпекові та енергетичні. І в Україні підтримку з боку Словаччини високо цінують. Ми дуже сподіваємося, що такі тенденції будуть збережені.

Разом з тим, як я вже зазначав, для нас особливо важливо просування європейського порядку денного і в цьому контексті Словаччина могла б нам надати вагому підтримку з огляду на її головування в ЄС. Насамперед, йдеться про безвізовий режим між Україною та ЄС. Не можна допустити, щоб міграційна криза в ЄС  негативно позначилася на вирішенні даного питання.

Ми зацікавлені в створенні групи високого рівня за участі Європейської Комісії та Уряду України для поглибленої лібералізації двосторонньої торгівлі з акцентом на прискоренні в рамках зони вільної торгівлі лібералізації торгівлі послугами, зокрема, в сфері автомобільних транспортних перевезень та поштових послуг, механізмів страхування інвестицій тощо.

Ми також очікуємо, що Словаччина збереже свою категоричну позицію щодо російського проекту «Північний потік 2». Адже цей проект не лише не відповідає інтересам України, тай Словаччини, як головних транзитерів російського газу до Європи, але й збільшує залежність усього Євросоюзу від Росії та призведе, в кінцевому результаті, до підвищення ціни на газ на європейському спотовому ринку газу.

Ми також потребуємо від країн-членів ЄС фінансово-технічної допомоги для проведення внутрішніх системних реформ в Україні. 

Але, насамперед, для нас критично важливо, щоб обмежувальні заходи з боку ЄС у відношенні до Росії були збереженні до повного виконання Мінських домовленостей та деокупації українських територій, зокрема, АР Крим.

Незалежність та територіальна цілісність України апріорі не можуть бути предметом торгу з Росією, оскільки створення небезпечного прецеденту може створити реальну загрозу безпеці іншим країнам-членам ЄС та й існування всього Європейського Союзу.

У цьому контексті з приємністю згадую слова шановного пана Пеллегріні „Хочемо бачити сильну та процвітаючу Україну, стабільного сусіда”. 

Ми сподіваємося на солідарність Євросоюзу з Україною. В єдності – наша сила.   

 

 

Джерело:  |  №CCL.-CCLI 2016, журнал „Parlamentný Kuriér” Автор: Гаваші Олег Олодаович

Останні інтерв`ю

Україна відзначає 24-ту річницю Незалежності-інтерв’ю Посла України в СР О.О.Гаваші словацькій україномовній газеті „Нове життя” | 29 серпня 2015, 08:35

опубліковано 28.08.2015 р. у 16-му випуску
Інтерв`ю | Джерело: газета „Нове життя” | Автор: Гаваші Олег Олодарович

Slovensko je významný partner Ukrajiny - članok veľvyslanca Ukrajiny v Slovenskej republike Oleha Havašiho v magazíne Good Will-marec 2015 | 10 березня 2015, 17:27

Інтерв`ю | Джерело: Good Will-marec 2015 | Автор: Oleh Havaši veľvyslanec Ukrajiny v Slovenskej republike