Посольство України в Словацькій Республіці

Київ 16:16

Часті запитання з консульської проблематики (F.A.Q.)

1. Як отримати консультацію консула?

Якщо Ви не знайшли відповіді на своє запитання у розділі "Консульські питання" веб-сторінки Посольства, просимо написати нам на e-mail: consular@ukrembassy.sk або через повідомлення у Messenger сторінки Посольства у соціальній мережі Facebook.

Окрім запитання в листі просимо вказати:

  1. Ваше повне прізвище, ім'я, по батькові;
  2. Номер контактного телефону (за міжнародним зразком +421 *** *** ***)

Ви також можете зв'язатися зі співробітниками консульського відділу за телефоном: +421 259 202 816

  • Понеділок, середа - п'ятниця - 13:00-17:00;
  • вівторок - 08:00-12:00.

В екстрених випадках (втрата паспортних документів, ДТП, смерть, арешт та за інших надзвичайних обставин) телефонуйте на гарячу лінію: +421 259 202 813

Прийом відвідувачів консульського відділу відбувається за попереднім записом.

2. Для отримання дозволу на проживання в СР компетентні органи СР вимагають підтвердження про несудимість в АРК, м. Севастополі, Луганській та Донецькій областях. Чи правомірною є вимога поліції, яким документом це можна підтвердити?Що необхідно для отримання такого документа та скільки це буде коштувати?

Так, з початку жовтня 2016 р. поліція у справах іноземців Словацької Республіки при подачі документів на отримання дозволу на проживання в СР від гр. України, крім довідки про несудимість в Україні, в якій наявна примітка про обмеженість перевірки на непідконтрольних Україні територіях, вимагає додатковий документ. Це заява про непритягнення до кримінальної відповідальності в АРК, м. Севастополі, Луганській та Донецькій областях. 

Зазначена вимога передбачена Законом СР «Про перебування іноземців» (і стосується всіх громадян України, а не тільки тих, хто проживав на зазначених територіях).

Громадяни, які мають довідку про несудимість із зазначеними примітками можуть засвідчити таку заяву у будь-якого нотаріуса України та завірити її штампом «Апостиль».

На території СР заяву можна посвідчити у Посольстві України.

Для посвідчення такої заяви необхідно звернутися до ПУ в приймальні години http://slovakia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/contacts (бажано у перші 2 години прийому) з наступними документами:

Закордонний паспорт + копії сторінок з фотографією та дійсною візою;

Довідка про несудимість в Україні + її копія  (без перекладу).

Консульський збір за засвідчення підпису на заяві складає 35 євро в разі надання проекту правочину в електронному вигляді  (проект необхідно надіслати на ел. адресу consular@ukrembassy.sk  у форматі Word).

Якщо проект не надається заявником, то додатково сплачується консульський збір за надання технічних послуг 10 євро. Разом 45 євро.

3. Як засвідчити заяву про непритягнення до кримінальної відповідальності в АРК, м. Севастополі, Луганській та Донецькій областях, отриману в Посольстві для подачі в поліцію?

Посвідчену в ПУ заяву необхідно перекласти у сертифікованого перекладача.

Після цього необхідно звернутися до МЗС ЄП СР (вул. Празька 7, м. Братислава) для консульської легалізації http://www.mzv.sk/cestovanie_a_konzularne_info/overovanie_dokladov-pracovisko_overovania_dokladov.

У разі посвідчення заяви в українського нотаріуса, документ необхідно апостилювати в Міністерстві юстиції України http://old.minjust.gov.ua/11716#10.

4. Як можна оформити новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон через Посольство у зв’язку зі втратою попереднього?

У разі втрати паспорта Вам необхідно невідкладно звернутися до поліції із відповідною заявою. На підставі отриманої з поліції довідки, а також документів, зазначених у розділі Паспортні дії веб-сторінки Посольства, Вам може бути оформлено новий паспорт або свідоцтво на повернення в УкраїнуСтрок оформлення закордонного паспорта через закордонні дипломатичні установи України може становити до 3-х місяців.

5. Коли паспорт громадянина України для виїзду за кордон підлягає обміну?

Відповідно до п. 31 Постанови КМУ №152 від 07.05.2014 р. «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення» обмін паспорта для виїзду за кордон здійснюється в порядку, встановленому для його оформлення, у разі:

  1. зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон (крім додаткової змінної інформації);
  2. виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
  3. закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон;
  4. непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон), особа зобов’язана подати зазначені документи протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).

У разі зміни прізвища або імені особа може подати документи для обміну паспорта для виїзду за кордон в день подання документів для обміну паспорта громадянина України у зв’язку із зміною прізвища або імені.

6. У яких випадках можна залишити собі старий паспорт громадянина України для виїзду за кордон після оформлення у консульському відділі нового?

За заявою власника старий анульований паспорт може не вилучатись, якщо в ньому проставлені одна чи декілька дійсних віз, із зобов'язанням здати його після використання.

7. Чи можна мати на руках два паспорта громадянина України для виїзду за кордон?

У разі здійснення регулярних поїздок за кордон та необхідності при цьому завчасного оформлення віз для в'їзду до іноземних держав за обґрунтованою заявою громадянину може бути оформлено другий паспорт.

8. Чи можна засвідчити підпис на заяві або оформити довіреність у Посольстві, надіславши документи поштою?

Ні, усі нотаріальні дії виконуються під час особистого звернення заявника до консульського відділу Посольства з наданням документів, що підтверджують його особу та громадянство.

Бажано надіслати проект правочину на електронну пошту консульського відділу Посольства consular@ukrembassy.sk

9. Чи буде довіреність, посвідчена консулом, дійсною в Україні?

Відповідно до чинного законодавства України у сфері нотаріату консул може засвідчити Ваш підпис на довіреності.

Водночас, з огляду на відсутність доступу закордонних дипломатичних установ України до Єдиного реєстру довіреностей, до кожної посвідченої довіреності, консул засвідчує підпис довірителя на спеціальній заяві про реєстрацію такої довіреності в Єдиному реєстрі (бланк такої заяви можна отримати в консульському відділі).

Для того, щоб засвідчити довіреність та заяву про її реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, Вам необхідно подати до установи Ваш закордонний паспорт, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а також дані паспорта представника, його ідентифікаційний номер, дані про місце реєстрації.

10. Чи потрібно оформлювати дозвіл на виїзд дитини з України, якщо батько дитини громадянин Словаччини?

Відповідно до п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57 (у редакції постанови КМУ від 25.08.2010р. № 724), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, здійснюється без нотаріально посвідчуваної згоди – якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску.

11. Що потрібно для виїзду за кордон з дітьми?

Відповідно до згаданих вище правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

  • якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску; при цьому іноземні документи мають бути легалізовані та містить засвідчений переклад українською мовою;
  • якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

3) у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

  • свідоцтва про смерть другого з батьків;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  • рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  • рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
  • рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
  • довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

http://slovakia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/services/notarial-services

12. Де в Україні можна апостилювати документи?

У залежності від виду документу штамп «Апостиль» проставляється:

Міністерством освіти і науки України – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки. До таких документів відносяться: дипломи про освіту, сертифікати про присвоєння вчених звань, атестати, довідки з навчальних закладів, навчальні плани та інші;

Міністерством юстиції України – на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України. До таких документів відносяться: свідоцтва, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, документи, які засвідчені нотаріусами, судові рішення та довідки.

Міністерством закордонних справ України – на всіх інших видах документів.

http://slovakia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/services/varification

13. Які документи мені потрібні для укладення шлюбу на території Словацької Республіки?

Для реєстрації шлюбу на території Словаччини, компетентні органи вимагають довідку про відсутність перешкод для укладення шлюбу громадянином України, оформлену Посольством України в Словаччині.

Для оформлення згаданої довідки необхідно особисто звернутися до консульського відділу Посольства за попереднім онлайн записом: https://slovakia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/Он-лайн+реєстрація+Консульського+відділу

При собі потрібно мати паспорт громадянина України для виїзду за кордон для складення заяви про сімейний стан, підпис на якій засвідчується нотаріально.

Така заявка може бути оформлена нотаріусом в Україні.

14.  Які питання не належать до компетенції консульського підрозділу Посольства України в Словацькій Республіці?

Консульські посадові особи не можуть виконувати обов'язки адвокатів, юридичних консультантів, туристичних агентів, перекладачів; не надають грошей у борг, не сплачують готельнi та iншi рахунки, і, в разі порушення законів країни перебування, не можуть звільнити громадян від відповідальності.

До компетенції консульської установи НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ питання, пов’язані з:

  • оформленням запрошень громадянам України для в’їзду в СР;
  • продовженням/переоформленням типів віз громадянам України;
  • оформленням дозволу на проживання в Словаччині;
  • вклеюванням фотокарток до внутрішніх паспортів громадян України при досягненні ними 25-та 45-річного віку;
  • наданням сприяння громадянам України у пошуку роботи на території СР тощо.
  • консульські посадові особи не можуть прискорити оформлення громадянами клопотання про залишення на постійне проживання, вихід з громадянства та оформлення паспорта України для виїзду за кордон.

Оперативному вирішенню підлягають тільки ті консульські послуги, які здійснюються безпосередньо в консульському підрозділі.

15. Які правила переміщення предметів/товарів/авто через митний кордон України?

Питання, що стосуються ввезення/вивезення, тимчасового ввезення, транзиту предметів, переміщення транспортних засобів, митного оформлення міжнародних поштових та експрес відправлень, переміщення продуктів харчування, переміщення валюти та культурних цінностей є компетенцією Державної фіскальної служби України.

Детально про митне оформлення - в'їжджаючим в Україну та виїжджаючим з України

Умови ввезення громадянами транспортних засобів з іноземною реєстрацією

16. Яким чином сплачується консульський збір?

Консульський збір сплачується у відділенні банку ČSOB на підставі отриманих у консульському відділі квитанцій.

Сплата консульського збору готівкою у консульському відділі не допускається.

http://slovakia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/consular-charges

17. Що потрібно для документування новонародженої дитини?

Спочатку дитині необхідно набути громадянство України, а потім виготовити паспортний документ (див. пп. 18-20 розділу Часті запитання з консульської проблематики).

Подати документи на набуття громадянства України та виготовлення паспортного документа можна в консульському відділі Посольства України в Словацькій Республіці (Radvanská 4175/35, 811 01 Bratislava) за попереднім онлайн записом.

Внесення відомостей про дитину та вклеювання фотографій до паспортів з 1 квітня 2015 р. не передбачено новим законодавством з паспортних питань.

Перетинати кордон з дитиною Ви зможете лише з закордонним паспортом (див. п. 19 Часті запитання з консульської проблематикиабо зі свідоцтвом на повернення в Україну (документ для одноразового перетину кордону, потім в Україні виготовити паспорт дитині, див. п. 20 Часті запитання з консульської проблематики).

Термін виготовлення закордонного паспорта в консульському відділі Посольства може становити до 3 місяців, свідоцтво на повернення в Україну, за наявності повного пакету документів, видається в день звернення до консульського відділу.

18. Як набути громадянство України за народженням?

В консульському відділі Посольства необхідно подати Заяву на отримання Довідки про набуття громадянства за народженням.

Її може подати один із батьків – громадянин України. Заява заповнюється на місці.

Пакет документів:

  1. Закордонний паспорт заявника (ПГУВК) + його копія,
  2. Дозвіл на проживання заявника + його копія,
  3. Свідоцтво про народження дитини, видане в СР + офіційний переклад українською мовою + їх копія.

Консульська дія безкоштовна.

19. Як отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон (ПГУВК) для дитини до 16 років?

Заява на виготовлення ПГУВК дитини формується консульським співробітником засобами відомчої інформаційної системи у присутності обох батьків-громадян України або законних представників дитини і підписується ними. Якщо заяву подає один з батьків - додатково подається нотаріально засвідчена заява-згода 2-го з батьків на виготовлення паспорта дитини.

Якщо 1 з батьків – гр-н іншої держави, подається копія його паспорта.

Пакет документів:

  1. Закордонний паспорт батька (ПГУВК) + його копія,
  2. Дозвіл на проживання батька + його копія,
  3. Закордонний паспорт матері (ПГУВК) + його копія,
  4. Дозвіл на проживання матері + його копія.
  5. Довідка про набуття дитиною громадянства України за народженням + її копія (див. п.18 Часті запитання з консульської проблематики).
  6. Свідоцтво про народження дитини, видане в СР + офіційний переклад українською мовою + їх копія.
  7. Фотографії дитини 10х15 см. та 3,5х4,5 см.

До 12 років присутність дитини на прийомі необов’язкова.

Консульський збір стягується лише за розгляд заяви, оформлення ПГУВК безкоштовне.

Детально можна прочитати в розділі "Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (ПГУВК)".

Приймається тільки повний пакет документів.

20. Свідоцтво на повернення в Україну для новонародженої дитини

Заяву може подати 1 з батьків – громадянин України (заповнюється на місці).

Пакет документів:

  1. Закордонний паспорт заявника (ПГУВК) + його копія,
  2. Дозвіл на проживання заявника + його копія,
  3. Довідка про набуття дитиною громадянства України за народженням + її копія див. п.18 Часті запитання з консульської проблематики).
  4. Свідоцтво про народження дитини, видане в СР + офіційний переклад українською мовою + їх копія.
  5. Фотографії дитини 3,5х4,5 см. 2 шт. (кольорові)

До 12 років присутність дитини на прийомі необов’язкова.

За розгляд заяви стягується Консульський збір.

Детально можна прочитати в розділі "Оформлення посвідчення особи на повернення в Україну".

Приймається тількистягується повний пакет документів.

 21. Де можна отримати інформацію, яка допоможе мені облаштуватися на території України після тривалого перебування за кордоном?

Корисну інформацію громадянам України: для тих, хто повертається до України після тривалого перебування за кордоном, у вигляді інформаційної брошури, можна завантажити за посиланням: https://mfa.gov.ua/mediafiles/files/misc/2017-01-25/BUKLET_UA_IOM_UA.pdf

 22. ЯК РАХУВАТИ 90/180 (КІЛЬКІСТЬ ДНІВ ПЕРЕБУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ)

МІГРАЦІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР ДМСУ

За допомогою сервісу можна розрахувати кількість днів перебування у країні.

Покроково введіть у форму наступну інформацію:

  1. дата контроля - день, на який здійснюється перевірка терміну перебування (зазвичай - дата виїзду з країни, у т.ч. запланована);
  2. дати в'їздів та виїздів з країни протягом контрольованого періоду (тобто між датою контролю та розрахованою датою початку періоду контролю).

Натисніть кнопку «Розрахувати» для отримання результатів.

***

ЯК РАХУВАТИ 90/180 

(https://openeurope.in.ua/subjects/faq-2/kak-schitat-90180-62)

Cеред правил безвізового режиму залишається одне, яке досі викликає безліч запитань і дійсно є найскладнішим. Ви, напевно, про нього чули. Це так зване правило «90 на 180» – про те, що «у Шенгені можна залишатися не більше ніж 90 днів».

Звучить доволі просто, але щойно зануришся в деталі – і простота зникає.

Як рахувати ці 90 днів? Від якої дати відраховувати 180? Чи бачить прикордонник мої попередні поїздки? Які з кордонів ідуть у підрахунок, а які ні? Що буде, якщо я просплю або захворію на 90-й день та виїду на 91-й? Чи є обмеження або додаткові права для тих, хто має право на проживання чи роботу в ЄС?

Ці та чимало інших запитань ми регулярно чуємо від тих, хто вже отримав біометричний паспорт. Отже, спробуємо відповісти на них.

Навіщо все це?

Звичне для нас коротке слово «безвіз» в офіційних документах ЄС має набагато довшу назву: «візова лібералізація для короткострокових поїздок громадян України до країн Європейського Союзу». Правило 90/180 створене задля контролю за тим, аби поїздки були короткими. Інакше кажучи, йдеться про те, що людина має проводити в Шенгенській зоні менше часу, аніж за її межами.

Той самий принцип застосовується для нешенгенських країн ЄС – Болгарії, Румунії, Хорватії та Кіпра. Там також діє правило 90/180, але в межах однієї держави. Та для спрощення, аби не плутатися, далі розглянемо, як це працює для українців, що заїхали без візи до будь-якої з держав Шенгену.

Отже, на кожні 180 календарних днів, які йдуть один за одним, ви не маєте права перебувати в Шенгені більше ніж 90 днів. Достатньо перевищити цю норму на одну добу, і ви стаєте порушником візового режиму – на триваліші поїздки українцям потрібна віза або ж інший дозвіл.

Часом кажуть, що в ЄС можна перебувати «не більше ніж 90 днів на кожні півроку», але це помилка, через яку можна вскочити у халепу. Кілька років тому дні в Шенгені справді рахували піврічними періодами, але з 2013 року схема змінилася. Наприклад, раніше ви могли приїхати до Німеччини в листопаді, пожити там місяць, повернутися додому на святкування Нового року, а далі поїхати до Польщі та залишитися там аж до березня. Це було законно: і у старому, і в новому році кількість днів у Шенгені була значно меншою за 90.

Натомість зараз подорож за такою схемою завершиться проблемою: на виїзді в Україну на вас чекатиме депортація та штамп про заборону в’їзду до ЄС.

Як правильно порахувати дні?

Мало хто з туристів лишається на території ЄС так довго, аби за одну поїздку вичерпати 90-денний термін, а от за дві, три, п’ять, десять поїздок можна стати порушником, навіть не підозрюючи про це.

Підрахунок ведеться методом «плаваючого вікна»: не повинно бути жодного відрізку у 180 календарних днів, із яких ви були в ЄС 91 день або більше. Погодьтеся, таке правило не назвеш надто простим або зрозумілим – ніхто не стане перераховувати всі можливі 180-денні відрізки у календарі.

Тому нижче ви знайдете альтернативні варіанти підрахунку – обирайте той, що до вподоби.

Спосіб 1. Рахуємо від дати повернення

Ніхто не ловитиме вас на вулиці європейського міста, аби порахувати, чи не «перебрали» ви дозволені дні перебування. В цьому просто немає потреби – підрахунок все одно робитимуть на кордоні, на виїзді з Шенгену.

Саме на цьому ґрунтується цей спосіб.

Візьміть ручку, папірець, відрахуйте 180 днів від дати запланованого виїзду із зони Шенгену і перелічіть у цьому проміжку дні, в які ви відвідували будь-яку з шенгенських країн. Це можна зробити, приміром, за штампами в’їзду-виїзду у власному паспорті, європейські прикордонники зобов’язані ставити їх в українські паспорти. Вийшло менше 90? Чудово, спокійно їдьте. Нарахували більше 90? Що ж, ви не маєте права на таку тривалу поїздку. Доведеться змінити заплановану дату від’їзду на більш ранню і обов’язково порахувати знову – не факт, що за нової дати поїздка стане дозволеною.

Не знаєте дати свого виїзду? Тоді ви маєте проблему :) І не лише через те, що без дати складніше рахувати дні.

Нагадаємо: для подорожі до ЄС, і не лише для безвізової, ви повинні знати дату виїзду із зони Шенгену або із відповідної країни, а бажано ще й мати зворотний квиток для підтвердження своїх намірів. Європейський прикордонник має повне право відмовити у в’їзді тому, хто скаже, що не знає чіткої дати свого повернення.

Спосіб 2. Нехай рахує комп'ютер

У ХХІ сторіччі підрахунок можна доручити комп’ютеру. Принаймні частково. І цей випадок – не виняток.

На сайті Єврокомісії є навіть офіційний калькулятор для підрахунку днів, представлений кількома мовами, в тому числі англійською та російською. До нього так само треба вписати дати своїх подорожей до Шенгену, але тут потрібні тільки минулі поїздки, а також дати запланованого в’їзду до ЄС. У результаті калькулятор покаже, на скільки днів ви можете в’їхати без порушення правил.

Але відразу попередимо: той, хто писав цю програму, не надто напружувався. Офіційний калькулятор доволі незручний. Хтось навіть скаже, що легше порахувати дні на папері, аніж користуватися ним.

На щастя, в мережі можна знайти кілька альтернативних сервісів, у тому числі українською, просто введіть у пошуковий рядок фразу «шенгенський калькулятор». Є навіть спеціалізовані програми в iTunes та Google Play. Але чи довіряти тому, що вони порахують, – вирішувати вам :)

День на вагу золота

Ми про це вже згадували, та не завадить повторити ще раз: навіть одного «простроченого» дня достатньо для депортації та заборони в’їзду до ЄС на кілька років. А тому варто в деталях з’ясувати, які дні зараховуються, а які – ні.

День, коли ви перетнули кордон Польщі, Угорщини, Італії чи будь-якої іншої держави Шенгену, зараховується як повна доба – байдуже, скільки часу ви провели на території Євросоюзу. Ви в’їхали до ЄС о 23:00 і повернулися назад до України о першій ночі? Пробувши в ЄС лише дві години, ви юридично маєте дві повних доби «шенгенського стажу»!

Коли плануєте подорожі, звертайте увагу, що обрахунки ведуться за часовим поясом тієї країни ЄС, кордон якої ви перетинаєте. Приміром, якщо ви виїдете з України відразу після опівночі «за Києвом», то в Польщі у цей час – 23:00, тож до Шенгену ви можете в’їхати в останню годину доби, яка минає, і отримаєте додатковий день перебування в ЄС. Для багатьох туристів це байдуже, але якщо у вас кожна шенгенська доба порахована, то буде шкода втратити день на рівному місці або навіть отримати покарання, на яке ви не розраховували.

Але напевно є винятки?!

Звісно, як без них!

По-перше, є ті, на кого правило 90/180 не розповсюджується.

Це ті українці, які мали або мають дозвіл на проживання, роботу, навчання або мають довгострокову національну візу чи будь-який інший документ, який підтверджує право на тривале перебування у Шенгені.

Цікаво, що після завершення дії такого дозволу підрахунок днів починається з нуля, без урахування того періоду, який ви вже провели в ЄС. Для цього не потрібно навіть виїжджати до України – ви просто лишаєтеся на місці «за безвізом» аж до трьох місяців.

Єдина порада, яка особливо доречна для власників польських дозволів: коли зрештою попрямуєте в Україну, майте на руках усі підтверджуючі документи. І краще виїжджайте через ту державу, яка видавала цей дозвіл. Причина проста: не факт, що прикордонник в аеропорту Мюнхена, Відня чи Амстердама зможе прочитати документ, написаний польською чи італійською мовою.

По-друге, іноді можна прострочити термін перебування не з власної волі.

Автобус мав бути на кордоні о 19:00, але зламався і заїхав туди о третій ночі, і водій готовий це підтвердити. 90 днів закінчувалися вчора, але літак скасували, довелося лишитися в Мадриді на день, ось папери з аеропорту. Дорогою до автовокзалу ви впали і зламали ногу, ось гіпс та довідка з лікарні... Прикладів можна навести безліч.

У такому випадку рішення лишається на розсуд прикордонника. І чим більш «залізобетонними» є документи та докази, тим більше шансів, що він зрозуміє вас та не стане накладати покарання.

По-третє, на кордоні можуть просто не помітити, що 90 днів сплило.

Ви помиляєтеся, якщо гадаєте, що ця інформація відображається на комп’ютері прикордонника автоматично. У це складно повірити, але в Шенгені відсутня єдина база даних в’їздів та виїздів, кожна держава веде свою власну. Словацький прикордонник не має доступу до даних про те, коли ви проходили кордон в аеропорту Франкфурта або на наземному кордоні з Польщею. Єдина можливість порахувати дні у тих, хто їздить через різні кордони, – переписати на папірець усі «штампики» з паспорту. Але якщо ви буваєте в Шенгені двадцять разів за рік і паспорт переповнений штампами – це стає технічно неможливим.

Тим більше немає можливості порахувати штампи у тих, хто має два паспорти для виїзду за кордон та їздить до ЄС різними маршрутами.

Це – реальність, але ми б не радили зловживати діркою у системі безпеки шенгенського кордону. Річ у тім, що зараз ЄС активно працює над виправленням цієї помилки. Розробка єдиної бази даних вже почалася, за планом вона почне діяти у 2020 році, а до того, ймовірно, її запустять у тестову експлуатацію. Крім того, не виключено, що у систему додадуть дані з усіх національних баз...

Об’єднати в один запис людину з двома паспортами також не складно. Ім’я, прізвище (навіть із різним написанням), дата народження, фото – даних для того, аби знайти порушника, який свідомо обходить норму 90/180, достатньо. А отже, тих, хто покладається на цю схему, в якийсь момент можуть зустріти на кордоні із неприємною новиною.

Зрештою, ключовим правилом безвізу для України є... наша з вами чесність. І якщо ми прямуємо до ЄС, то починати треба саме з нього.

 23. Де знайти судового перекладача?

 


Виникли запитання? Напишіть повідомлення на фейсбук-сторінку Посольства, скориставшись нижченаведеною формою!

Також можете зберегти сторінку, натиснувши "Вподобати сторінку" та зареєструватися онлайн на прийом до консульського відділу Посольства натиснуваши "Замовити".

 


Консульський підрозділ Посольства України в Словацькій Республіці
Керівник: Гомель Віра Володимирівна
другий секретар
Адреса: вул. Радванська 35, 81101, Братислава, Словацька Республіка. Переглянути на мапі
Телефон: +421 259 202 816 (робочі дні, пн., ср., чт., пт. - 13:00-17:00; вт. - 08:00-12:00)
Факс: +421 259 202 837
Ел. пошта: consular@ukrembassy.sk
Веб-сайт: http://slovakia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs
Графік роботи:

Прийом громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства:

Понеділок  

   09:00 - 12:00

Вівторок

   13:00 - 16:00

Середа

   09:00 - 12:00

Четвер

   09:00 - 12:00 (для громадян з інвалідністю, вагітних, тяжкохворих)

П’ятниця

   09:00 - 12:00 (крім виїздів на ВКО у м. Пряшів, див. графік)

Субота

   Вихідний

Неділя

   Вихідний

Он-лайн реєстрація відвідувачів на прийом у Консульський відділ

                 ***

Розділ "Оголошення" / вихідні дні в Україні у 2019 році

Примітки:

Запитання з консульської тематики надсилайте нам на електронну адресу consular@ukrembassy.sk або через повідомлення у Messenger сторінки Посольства у соціальній мережі Facebook (натисніть -->).

Попередньо просимо ознайомитися з розділами нашої веб-сторінки "Консульські питання" та Часті запитання з консульської проблематики

У неробочий та неприйомний час, у вихідні та святкові дні прийом громадян України проводиться у екстрених випадках: втрата паспортних документів, ДТП, смерть, арешт та за інших надзвичайних обставин. Телефон гарячої лінії: +421 259 202 813

                                                                           ***

Кожний 3-й четвер місяця з 9.00 до 11.00 буде здійснюватися прийом громадян керівником установи за попереднім записом, тел.: +421 259 202 810. Слідкуйте за оголошеннями на сайті Посольства.

Повідомляємо, що виїзний консульський прийом громадян відбувається за адресою:

вул. Янка Бородача 5, 08001, м. Пряшів (у приміщенні Центру української культури).

У 2019 році виїзний консульський прийом проходитиме з 09:00 до 12:00 за графіком:

  • 22 лютого
  • 24 травня
  • 23 серпня
  • 22 листопада

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном консульського відділу Посольства +421 259 202 816 у неприйомні години.

Долучайтеся до нас у facebook та twitter!


Генеральне Консульство України в Пряшеві ліквідоване. Межі консульського округу установи відносяться до консульського округу Посольства України в Словацькій Республіці. Консульські дії здійснюються у консульському відділі Посольства України в СР.
Графік роботи: