• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Slovenčina
  • Стара версія
Культурно-гуманітарне співробітництво
Опубліковано 08 квітня 2021 року о 11:00

Культурно-гуманітарним відносинам між Україною та Словаччиною традиційно притаманні позитивна динаміка та добре налагоджена взаємодія. Виходячи з близькості культур, мов, історичного минулого обох країн, а також завдяки активній діяльності української національної меншини Словацької Республіки, ці відносини мають значний потенціал подальшого розвитку.

Українська громада у тісній взаємодії з Посольством регулярно проводить різноманітні культурні та просвітницькі заходи, спрямовані на привернення уваги словацького суспільства до ситуації в Україні.

Нормативно-правову основу співробітництва у цій сфері становить низка двосторонніх документів, серед яких: Договір між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Словацької Республіки про співробітництво в галузі культури від 23.01.1996; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про співробітництво в галузі інформації від 05.12.2000.

01 листопада 2015 року набула чинності для України Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про академічне взаємне визнання і еквівалентність документів про освіту, виданих в Україні та Словацькій Республіці, підписана у Братиславі 08 квітня 2014 року, яка є першим такого виду документом, підписаним Україною з країною ЄС.

Угодою передбачено визнання еквівалентними документів про освіту, здобуття відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та дипломів про присудження наукових ступенів, а також визначено порядок продовження їх власниками навчання на наступних рівнях освіти відповідно до національного законодавства України та Словацької Республіки.

Для сприяння розвитку гуманітарного співробітництва створена та діє Двостороння Українсько-Словацька комісія з питань національних меншин, освіти і культури, яка є постійно діючим органом. Діяльність Комісії стала важливим чинником співпраці України та Словацької Республіки у сфері забезпечення прав національних меншин. Наступне засідання Комісії заплановане на перше півріччя 2021 року.

Україна та Словаччина активно взаємодіють в реалізації низки програм і проектів, розроблених в рамках Європейського Союзу, Ради Європи, інших міжнародних організацій.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено понад 30 угод та договорів, а також 4 угоди, в яких однією з сторін виступає український ВНЗ, а іншою – структурний підрозділ Словацької академії наук. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами на неповний та повний курс навчання, стажистами та аспірантами, вчителями та вченими на педагогічну та наукову роботу.

В обох країнах для задоволення потреб національних меншин функціонують школи з вивченням, відповідно, української та словацької мови. У Словаччині діють 7 початкових та середніх навчальних закладів з вивченням української мови і літератури, у тому числі Об’єднана школа-гімназія ім.Т.Шевченка м.Пряшів з українською мовою навчання.

В свою чергу, громадські організації українців Словаччини проводять активну культурно-просвітницьку роботу, пропагують народні традиції, відроджують обряди, відзначають національні свята, підтримують тісні зв’язки з Україною та зі спорідненими організаціями в інших країнах. Посольство постійно надає сприяння діяльності громадських організацій українців в Словаччині в реалізації їхніх культурно-мистецьких проектів.

Традиційним стало й здійснення культурних обмінів в рамках проведення фестивалів народної творчості.

На словацькій землі проводиться найстарший в Європі фестиваль української пісенної та танцювальної культури – Свято русинів-українців Словаччини. У 2020 році він проводився вже у 66-й раз.

У 1989 році у Братиславі встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченку (архітектор Олександр Бенце).

У жовтні 2003 року в м. Братислава відкрито меморіальну дошку видатному українському мислителю Г.Сковороді.

Починаючи з 2014 року на традиційній основі в Словацькій Республіці проводяться щорічні «Дні України в Кошице», участь в яких беруть українські мистецькі колективи з різних регіонів України, фольклорні ансамблі, проходять покази моди від сучасних українських дизайнерів, організовуються виставки, проводяться дискусії, тематичні конференції та інші культурні заходи.

25 жовтня 2013 року в м. Пряшів був відкритий Центр української культури, який став надійною основою для проведення наукових, освітніх, мистецьких та інших заходів української національної меншини Словаччини.

У 2019 році у Братиславі з’явилася нова молодіжна українська громадська організація - «Словацько-Українська молодіжна асоціація» «СУРМА». У червні 2019 року вони провели свій перший публічний захід - «Крим – вкрадений півострів».

Українська національна меншина Словаччини належить до автохтонного населення країни – в цьому її принципова відміна від українських етнічних груп багатьох інших країн Європи та Америки, сформованих емігрантами – вихідцями з територій сьогоденної Центральної та Західної України.

Кілька сторіч представники української національної меншини проживають у регіоні, що простягається з обох боків північного хребту Карпат та сьогодні розміщується на територіях чотирьох держав: України (Закарпатська область), Польщі, Словаччини та Румунії. Автохтонні українці Словаччини в силу історичної традиції продовжують називати себе „русини–українці”, показуючи цією назвою унікальність свого походження та історії. Українці Словаччини пережили у ХІХ столітті процеси національного відродження разом зі словаками у рамках суспільно-політичної системи Угорського королівства – частини Австро-Угорської монархії.

Сьогодні, представники української національної меншини проживають приблизно в 250 населених пунктах Словаччини, в минулому українських, а тепер, переважно, словацько-українських селищах. Основна кількість українців мешкає в Пряшівському та Кошицькому краях. За даними офіційного перепису населення Словацької Республіки 2011 року, представників української національної меншини в Словацькій Республіці нараховується 7 430 осіб (0,1%) населення.

Слід підкреслити, що у Словаччині русинів визнано окремою національної меншиною. Водночас, українська громада Словацької Республіки продовжує вважати, що русини і українці – це представники одного народу. Це відображається, зокрема, у назвах громадських організацій Словаччини, зокрема Союзі русинів-українців.

Словацька Республіка приділяє увагу підтримці національних меншин, які проживають на її території, та виконанню положень відповідних міжнародних договорів та актів законодавства у галузі забезпечення прав національних меншин.

Фінансування діяльності організацій національних меншин в країні здійснюється за дотаційною схемою. Координатором виступає Міністерство культури Словацької Республіки. Гроші виділяються з Фонду на підтримку культури національних меншин.

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР) – в.о. голови Центральної Ради – Павло Богдан. Членська база СРУСР нині становить понад 4 тисячі осіб, організованих у 100 первинних організаціях. Діють також кілька інших українських громадських організацій: Словацько-українське товариство, Спілка українських письменників Словаччини, Союз скаутів „ПЛАСТ” українсько-русинської національності на Словаччині, Наукове товариство ім.Т.Г.Шевченка.

У жовтні 2013 році розпочав свою діяльність Центр української культури в м. Пряшів. У 2019 році у Братиславі з’явилася нова молодіжна українська громадська організація - «Словацько-Українська молодіжна асоціація» «СУРМА».

Під егідою Союзу русинів-українців Словацької Республіки діють 36 колективів народної художньої творчості різних жанрів. Кожного року СРУСР організовує низку мистецьких заходів загальнодержавного значення, зокрема, Свято культури русинів-українців у м. Свидник, Огляд народних пісень “Маковицька струна” у м. Бардіїв, Фестиваль духовної пісні у м. Снина, Фестиваль фольклору русинів-українців Словаччини у м. Камйонка, Фестиваль драми і художнього слова ім.О.Духновича у мм. Пряшів та Меджилабірці, Конкурс жінок-декламаторок “Струни серця” у м. Свидник, а також низку інших культурно-мистецьких заходів регіонального рівня.

Також, на території Словацької Республіки майже 50 років діє аматорський український музично-драматичний ансамбль ім. Тараса Шевченка. Членами колективу регулярно проводяться численні заходи культурного спрямування (Керівник – Міхал Калиняк).

Важливою українською науково-культурною інституцією є Музей української культури у м. Свидник – філія Національного музею Словаччини, складовою частиною музею є Картинна галерея ім. Д.Милого.

Союз русинів-українців Словацької Республіки та Спілка українських письменників Словаччини мають свої періодичні видання, які видаються українською мовою:

  1. Газета “Нове життя” (виходить з 1951 року), головний редактор – Мирослав Ілюк;
  2. Літературно-мистецький та публіцистичний журнал “Дукля” (видається з 1953 року), головний редактор – письменник Іван Яцканин;
  3. Дитячий журнал “Веселка” (виходить з 1951 року), головний редактор – Іван Яцканин.

Також, в м.Кошице діє редакція передач для національних меншин на телеканалі STV2. Кожний другий вівторок місяця транслюється українською мовою передача „Тележурнал національних меншин”. Орієнтовна тривалість передач 1 година щомісяця.

Крім цього, в м.Кошице функціонує українська редакція програм для національних меншин Словацького радіо, яку очолює Людмила Гар‘янська. Словацьке радіо транслює передачі українською мовою.

У Словаччині діють 7 середніх навчальних закладів з вивченням української мови і літератури, у тому числі Об’єднана школа-гімназія ім. Т.Г. Шевченка м.Пряшів з українською мовою навчання.

Також, Пряшівський університет забезпечує підготовку спеціалістів за фахом „українська мова” у комбінації з іншими спеціальностями.

Від 1 червня 2019 року офіційно розпочав свою роботу створений при Пряшівському університеті Інститут україністики.

У 2018 році створена та зареєстрована Українська недільна школа м.Братислава Dubova, яка функціонує у своєму приміщенні при загальноосвітній школі.

Постановою КМУ від 29 грудня 1994 року №883 створено Українську частину Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, завданням якої є сприяння співробітництву між Україною і Словацькою Республікою в галузі забезпечення прав національних меншин, культурних, освітніх і наукових контактів обох країн на основі Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою від 29 червня 1993 р.

Українська частина Комісії з питань національних меншин, освіти і культури є постійно діючим органом. Діяльність Комісії стала важливим чинником міждержавної співпраці та регулювання міжетнічних процесів в Україні та Словацькій Республіці у сфері забезпечення прав національних меншин.

Останнє, ХІV засідання Комісії, після трирічної перерви, проведено 23 березня 2017 року у Братиславі під головуванням Першого заступника Міністра культури України Світлани Фоменко та Державного секретаря Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки Лукаша Парізека.

У роботі Комісії також брали участь представники української національної меншини Словаччини та словацької національної меншини України, пропозиції яких були враховані у підсумковому документі засідання.

Наступне засідання заплановано на перше півріччя 2021 року.

  • Бача Іван, громадський діяч (м.Кошице);
  • Бача Юрій, громадський діяч (м.Пряшів);
  • Богдан Павло, громадський діяч, в.о. Голови Союзу русинів-українців СР (м.Пряшів);
  • Гірка Іван, церковний діяч, єпископ греко-католицької єпархії (м.Пряшів);
  • Грицак Василь, оперний співак, соліст Словацького національного театру, соліст Музично-драматичного ансамблю ім. Т.Шевченка (м.Братислава);
  • Грицак-Шерегій Ольга, дочка українського театрального режисера, драматурга - Юрій Шерегій, активна громадська діячка, член Музично-драматичного ансамблю ім. Т.Шевченка (м.Братислава);
  • Дацей Василь, письменник, заступник голови Спілки українських письменників Словаччини (м.Братислава);
  • Джоганик Ярослав, науковець, директор Музею української культури (м.Свидник);
  • Довгович Левко, громадський діяч, член Президії УВКР, художній керівник та диригент українського хору «Карпати» (м.Кошице);
  • Дулеба Олександр, політолог, керівник Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики (м.Братислава);
  • Ілюк Мирослав, громадський діяч, головний редактор україномовної газети «Нове життя» (м.Пряшів);
  • Лаба Іван, громадський діяч, член ЦР Союзу русинів-українців СР (м.Пряшів);
  • Макара Сергій, педагог, поет, перекладач, доцент Університету М.Бела (м.Банська Бистриця);
  • Марушіак Юрай, політолог, керівник Товариства Центральної та Східної Європи (м.Братислава);
  • Мушинка Микола, етнограф, літературознавець, доктор наук, академік НАНУ, професор Університету (м.Пряшів);
  • Роман Михайло, педагог, літературознавець, професор Університету (м.Пряшів);
  • Сополига Мирослав, етнограф, культурний діяч, доктор наук;
  • Чорний Міхал, громадський діяч, керівник Словацько-українського товариства (м.Братислава);
  • Яцканин Іван, письменник, головний редактор україномовного журналу «Дукля”, голова Спілки українських письменників Словаччини (м.Пряшів).
  • 18 серпня 2019 року у Братиславі помер видатний українець письменник, літературознавець, славіст, Іноземний член НАНУ Микола Неврлий.

 

З більшим переліком видатних особистостей української меншини Словаччини можна ознайомитися у праці Степана Крушко «Люди нашого роду 1945-2015», виданої Координаційним комітетом реоптантів у СР у 2016 році.

Союз русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР).

Членська база СРУСР нині становить приблизно 4 тисяч осіб.

В.о. Голови Центральної ради СРУСР — Павло Богдан.

Адреса: Ústredná rada ZRUSR, Janka Borodača, č. 5, 08108 Prešov Slovakia

tel./fax +421 51 77 33 008

e-mail: pavol.bogdan@nextra.sk


Союз скаутів «Пласт» українсько-русинської національності на Словаччині.

Голова Крайової Пластової старшини — Левко Довгович

http//www.karpaty-plast.sk

e-mail: helena@dohovic.com


Українсько-Cловацька ініціатива «USI разом!»

Голова - Людмила Вербицька

www.ukrajinskyweb.sk

e-mail: info@ukrajinskyweb.sk


Словацько-Українське Товариство.

Голова - Антон Новак

e-mail: anton.anovak@gmail.com


ГО "Словацький Корпус Українських Студентів".

e-mail: info@skkus.org

http://skkus.org/


Український народний аматорський хор «Карпати».

Художній керівник – Левко Довгович

http//www.karpaty-plast.sk

e-mail: helena@dohovic.com


Український музично-драматичний ансамбль ім. Т.Г.Шевченка.

Художній керівник - Міхал Калиняк

e-mail: mkvk@vnet.sk 


Спілка українських письменників Словаччини

Голова – Іван Яцканин

Janka Borodača, č. 5, 08108, Prešov, Slovakia

e-mail: ivan.jackanin@centrum.sk


Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка

Голова – Микола Мушинка

e-mail: mykola.musinka@gmail.com


ГО «Словацько-Українська молодіжна асоціація «СУРМА»

Керівник – Аліна Головіна


дитячий садочок з українською мовою виховання

директор Любоміра Грегова; 

Адреса: м. Пряшів, вул.Сладковичова;

тел. (+421) 517732974.


середня школа з дитячим садочком

директор Жанета Штефанікова;

адреса: с.Орябіна, 258;

тел. (+421) 524284061.


об’єднана школа-гімназія ім. Т.Г.Шевченка з українською мовою викладання

директор Ігор Андрейчак;

адреса: м.Пряшів, вул. Сладковичова, 4;

тел. (+421) 517724791.


недільна школа з українською мовою викладання

директор – Марія Рибакова;

адреса: м. Братислава, DUBOVA 1;

тел. (+421) 254791545.


Інститут україністики при Філософському факультеті Пряшевського університету

науково-педагогічний директор Ярміла Кредатусова;

адреса: м.Пряшів, вул. 17 Новембра;

тел. (+421) 517570812



Порядок оформлення і видачі посвідчення закордонного українця регулюється Законом України «Про закордонних українців»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1531 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця»; постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. №1024 «Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців».

Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про закордонних українців», іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України,  досягли 16-річного віку та не є громадянами України, мають право отримати статус закордонного українця.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. №1531 (зі змінами), особа,  яка  виявила  бажання набути статусу закордонного українця,  подає письмову Заяву за формою, згідно з додатком, МЗС або представництву МЗС на території України,  за кордоном –  закордонній дипломатичній  установі України.

До Заяви про надання статусу закордонного українця додаються:

  • паспортний документ або документ, що його замінює;
  • копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи);
  • дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;
  • квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.


До документів можуть додаватися письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менш як трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника, а також характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.

Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, за оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США.

УВАГА! З 03 січня 2020 року змінилися реквізити рахунків для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця.

Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця за кордоном можна знайти на сайті Державної казначейської служби України за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/ua/diyalnist/rekviziti-valyutnih-rahunkiv

При оформленні платіжного доручення в іноземній валюті у полі «Призначення платежу» необхідно вказувати код класифікації доходів бюджету та український текст призначення платежу писати латинськими літерами.

Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця  в Україні (в національній валюті):

одержувач: Казначейство України/м.Київ/22012400;

код за ЄДРПОУ: 37567646;

рахунок (дійсний до 03.01.2020 р.): UA158999980000031114027028001;

рахунок (дійсний з 03.01.2020 р.): UA428999980313050027000028001;

банк одержувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22012400;

символ звітності: 027;

найменування податку, збору, платежу: плата за оформлення посвідчення закордонного українця.

Власники банківських платіжних карток Visa International, Mastercard Worldwide, Cirrus/Maestro можуть переказати кошти за оформлення посвідчення закордонного українця, незалежно від країни місцезнаходження, за посиланням: https://www.portmone.com.ua/r3/uk/ukrcard/

У разі наявності питань щодо переказу коштів за вищевказаним посиланням, просимо звертатися до Управління з питань закордонних українців та гуманітарного співробітництва (тел.: 238-18-51, ел. адреса: uzued@mfa.gov.ua).

Перереєстрація посвідчення закордонного українця

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. №855 «Про затвердження нового складу Національної комісії з питань закордонних українців та внесення змін до Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця» визначено, зокрема, порядок перереєстрації посвідчень закордонного українця, термін яких спливає, а також запроваджено новий бланк заяви на набуття статусу закордонного українця.

Так, у разі завершення строку дії посвідчення власник посвідчення подає МЗС, представництву МЗС на території України, за кордоном — дипломатичній установі України такі документи:

  • письмову заяву за формою згідно з додатком;
  • посвідчення закордонного українця;
  • паспортний документ або документ, що його замінює (після пред’явлення повертається).
  • Рішення про перереєстрацію посвідчення приймає Національна комісія з питань закордонних Українців.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux