Культурно-гуманітарним відносинам між Україною та Словаччиною традиційно притаманні позитивна динаміка та добре налагоджена взаємодія. Виходячи з близькості культур, мов, історичного минулого обох країн, а також завдяки активній діяльності української національної меншини Словацької Республіки, ці відносини мають значний потенціал подальшого розвитку.

Українська громада у тісній взаємодії з Посольством регулярно проводить різноманітні культурні та просвітницькі заходи, спрямовані на привернення уваги словацького суспільства до ситуації в Україні.

Нормативно-правову основу співробітництва у цій сфері становить низка двосторонніх документів, серед яких: Договір між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Словацької Республіки про співробітництво в галузі культури від 23.01.1996; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про співробітництво в галузі інформації від 05.12.2000.

01 листопада 2015 року набула чинності для України Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про академічне взаємне визнання і еквівалентність документів про освіту, виданих в Україні та Словацькій Республіці, підписана у Братиславі 08 квітня 2014 року, яка є першим такого виду документом, підписаним Україною з країною ЄС.

Угодою передбачено визнання еквівалентними документів про освіту, здобуття відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та дипломів про присудження наукових ступенів, а також визначено порядок продовження їх власниками навчання на наступних рівнях освіти відповідно до національного законодавства України та Словацької Республіки.

Для сприяння розвитку гуманітарного співробітництва створена та діє Двостороння Українсько-Словацька комісія з питань національних меншин, освіти і культури, яка є постійно діючим органом. Діяльність Комісії стала важливим чинником співпраці України та Словацької Республіки у сфері забезпечення прав національних меншин. Наступне засідання Комісії заплановане на друге півріччя 2021 року.

Україна та Словаччина активно взаємодіють в реалізації низки програм і проектів, розроблених в рамках Європейського Союзу, Ради Європи, інших міжнародних організацій.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено понад 30 угод та договорів, а також 4 угоди, в яких однією з сторін виступає український ВНЗ, а іншою – структурний підрозділ Словацької академії наук. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами на неповний та повний курс навчання, стажистами та аспірантами, вчителями та вченими на педагогічну та наукову роботу.

В обох країнах для задоволення потреб національних меншин функціонують школи з вивченням, відповідно, української та словацької мови. У Словаччині діють 7 початкових та середніх навчальних закладів з вивченням української мови і літератури, у тому числі Об’єднана школа-гімназія ім.Т.Шевченка м.Пряшів з українською мовою навчання.

В свою чергу, громадські організації українців Словаччини проводять активну культурно-просвітницьку роботу, пропагують народні традиції, відроджують обряди, відзначають національні свята, підтримують тісні зв’язки з Україною та зі спорідненими організаціями в інших країнах. Посольство постійно надає сприяння діяльності громадських організацій українців в Словаччині в реалізації їхніх культурно-мистецьких проектів.

Традиційним стало й здійснення культурних обмінів в рамках проведення фестивалів народної творчості.

На словацькій землі проводиться найстарший в Європі фестиваль української пісенної та танцювальної культури – Свято русинів-українців Словаччини. У 2021 році він проводитиметься вже у 67-й раз.

У 1989 році у Братиславі встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченку (архітектор Олександр Бенце).

У жовтні 2003 року в м. Братислава відкрито меморіальну дошку видатному українському мислителю Г.Сковороді.

Починаючи з 2014 року на традиційній основі в Словацькій Республіці проводяться щорічні «Дні України в Кошице», участь в яких беруть українські мистецькі колективи з різних регіонів України, фольклорні ансамблі, проходять покази моди від сучасних українських дизайнерів, організовуються виставки, проводяться дискусії, тематичні конференції та інші культурні заходи.

25 жовтня 2013 року в м. Пряшів був відкритий Центр української культури, який став надійною основою для проведення наукових, освітніх, мистецьких та інших заходів української національної меншини Словаччини.

У 2019 році у Братиславі з’явилася нова молодіжна українська громадська організація - «Словацько-Українська молодіжна асоціація» «СУРМА».

Українська національна меншина Словаччини належить до автохтонного населення країни – в цьому її принципова відміна від українських етнічних груп багатьох інших країн Європи та Америки, сформованих емігрантами – вихідцями з територій сьогоденної Центральної та Західної України.

Кілька століть представники української національної меншини проживають у регіоні, що простягається з обох боків північного хребту Карпат та сьогодні розміщується на територіях чотирьох держав: України (Закарпатська область), Польщі, Словаччини та Румунії. Автохтонні українці Словаччини в силу історичної традиції продовжують називати себе „русини–українці”, показуючи цією назвою унікальність свого походження та історії. Українці Словаччини пережили у ХІХ столітті процеси національного відродження разом зі словаками у рамках суспільно-політичної системи Угорського королівства – частини Австро-Угорської монархії.

Сьогодні, представники української національної меншини проживають приблизно в 250 населених пунктах Словаччини, в минулому українських, а тепер, переважно, словацько-українських селищах. Основна кількість українців мешкає в Пряшівському та Кошицькому краях. За даними офіційного перепису населення Словацької Республіки 2011 року, представників української національної меншини в Словацькій Республіці нараховується 7 430 осіб (0,1%) населення. Також слід зазначити, що у 2021 році проходить черговий перепис населення СР, результати якого будуть опубліковані у ІІ півріччі 2021 року.

Слід підкреслити, що у Словаччині русинів визнано окремою національної меншиною. Водночас, українська громада Словацької Республіки продовжує вважати, що русини і українці – це представники одного народу. Це відображається, зокрема, у назвах громадських організацій Словаччини, зокрема Союзі русинів-українців.

Словацька Республіка приділяє увагу підтримці національних меншин, які проживають на її території, та виконанню положень відповідних міжнародних договорів та актів законодавства у галузі забезпечення прав національних меншин.

Фінансування діяльності організацій національних меншин в країні здійснюється за дотаційною схемою. Координатором виступає Міністерство культури Словацької Республіки. Гроші виділяються з Фонду на підтримку культури національних меншин.

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР) – в.о. голови Центральної Ради – Павло Богдан. Членська база СРУСР нині становить понад 4 тисячі осіб, організованих у 100 первинних організаціях. Діють також кілька інших українських громадських організацій: Словацько-українське товариство, Спілка українських письменників Словаччини, Союз скаутів „ПЛАСТ” українсько-русинської національності на Словаччині, Наукове товариство ім.Т.Г.Шевченка.

У жовтні 2013 році розпочав свою діяльність Центр української культури в м. Пряшів. У 2019 році у Братиславі з’явилася нова молодіжна українська громадська організація - «Словацько-Українська молодіжна асоціація» «СУРМА».

Під егідою Союзу русинів-українців Словацької Республіки діють 36 колективів народної художньої творчості різних жанрів. Кожного року СРУСР організовує низку мистецьких заходів загальнодержавного значення, зокрема, Свято культури русинів-українців у м. Свидник, Огляд народних пісень “Маковицька струна” у м. Бардіїв, Фестиваль духовної пісні у м. Снина, Фестиваль фольклору русинів-українців Словаччини у м. Камйонка, Фестиваль драми і художнього слова ім.О.Духновича у мм. Пряшів та Меджилабірці, Конкурс жінок-декламаторок “Струни серця” у м. Свидник, а також низку інших культурно-мистецьких заходів регіонального рівня.

Також, на території Словацької Республіки майже 50 років діє аматорський український музично-драматичний ансамбль ім. Тараса Шевченка. Членами колективу регулярно проводяться численні заходи культурного спрямування (Керівник – Міхал Калиняк).

Важливою українською науково-культурною інституцією є Музей української культури у м. Свидник – філія Національного музею Словаччини, складовою частиною музею є Картинна галерея ім. Д.Милого.

Союз русинів-українців Словацької Республіки та Спілка українських письменників Словаччини мають свої періодичні видання, які видаються українською мовою:

1. Газета “Нове життя” (виходить з 1951 року), головний редактор – Мирослав Ілюк;

2. Літературно-мистецький та публіцистичний журнал “Дукля” (видається з 1953 року), головний редактор – письменник Іван Яцканин;

3. Дитячий журнал “Веселка” (виходить з 1951 року), головний редактор – Іван Яцканин.

Також, в м.Кошице діє редакція передач для національних меншин на телеканалі STV2. Кожний другий вівторок місяця транслюється українською мовою передача „Тележурнал національних меншин”. Орієнтовна тривалість передач 1 година щомісяця.

Крім цього, в м.Кошице функціонує українська редакція програм для національних меншин Словацького радіо, яку очолює Людмила Гар‘янська. Словацьке радіо транслює передачі українською мовою.

У Словаччині діють 7 середніх навчальних закладів з вивченням української мови і літератури, у тому числі Об’єднана школа-гімназія ім. Т.Г. Шевченка м.Пряшів з українською мовою навчання.

Також, Пряшівський університет забезпечує підготовку спеціалістів за фахом „українська мова” у комбінації з іншими спеціальностями.

Від 1 червня 2019 року офіційно розпочав свою роботу створений при Пряшівському університеті Інститут україністики.

У 2018 році створена та зареєстрована Недільна українська школа в Братиславі, яка орендує приміщення при загальноосвітній школі.

Постановою КМУ від 29 грудня 1994 року №883 створено Українську частину Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, завданням якої є сприяння співробітництву між Україною і Словацькою Республікою в галузі забезпечення прав національних меншин, культурних, освітніх і наукових контактів обох країн на основі Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою від 29 червня 1993 р.

Українська частина Комісії з питань національних меншин, освіти і культури є постійно діючим органом. Діяльність Комісії стала важливим чинником міждержавної співпраці та регулювання міжетнічних процесів в Україні та Словацькій Республіці у сфері забезпечення прав національних меншин.

Останнє, ХІV засідання Комісії, після трирічної перерви, проведено                23 березня 2017 року у Братиславі під головуванням Першого заступника Міністра культури України Світлани Фоменко та Державного секретаря Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки Лукаша Парізека.

У роботі Комісії також брали участь представники української національної меншини Словаччини та словацької національної меншини України, пропозиції яких були враховані у підсумковому документі засідання.

Наступне засідання заплановано на друге півріччя 2021 року.

- Бача Іван, громадський діяч (м.Кошице);

- Бача Юрій, громадський діяч (м.Пряшів);

- Богдан Павло, громадський діяч, в.о. Голови Союзу русинів-українців СР (м.Пряшів);

- Гірка Іван, церковний діяч, єпископ греко-католицької єпархії (м.Пряшів);

- Грицак Василь, оперний співак, соліст Словацького національного театру, соліст Музично-драматичного ансамблю ім. Т.Шевченка (м.Братислава);

- Грицак-Шерегій Ольга, дочка українського театрального режисера, драматурга - Юрій Шерегій, активна громадська діячка, член Музично-драматичного ансамблю ім. Т.Шевченка (м.Братислава);

- Дацей Василь, письменник, заступник голови Спілки українських письменників Словаччини (м.Братислава);

- Джоганик Ярослав, науковець, директор Музею української культури (м.Свидник);

- Довгович Левко, громадський діяч, член Президії УВКР, художній керівник та диригент українського хору «Карпати» (м.Кошице);

- Дулеба Олександр, політолог, керівник Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики (м.Братислава);

- Ілюк Мирослав, громадський діяч, головний редактор україномовної газети «Нове життя» (м.Пряшів);

- Лаба Іван, громадський діяч, член ЦР Союзу русинів-українців СР (м.Пряшів);

- Макара Сергій, педагог, поет, перекладач, доцент Університету М.Бела (м.Банська Бистриця);

- Марушіак Юрай, політолог, керівник Товариства Центральної та Східної Європи (м.Братислава);

- Мушинка Микола, етнограф, літературознавець, доктор наук, академік НАНУ, професор Університету (м.Пряшів);

- Роман Михайло, педагог, літературознавець, професор Університету (м.Пряшів);

- Сополига Мирослав, етнограф, культурний діяч, доктор наук;

- Чорний Міхал, громадський діяч, керівник Словацько-українського товариства (м.Братислава);

- Яцканин Іван, письменник, головний редактор україномовного журналу «Дукля”, голова Спілки українських письменників Словаччини (м.Пряшів).

- 18 серпня 2019 року у Братиславі помер видатний українець письменник, літературознавець, славіст, Іноземний член НАНУ Микола Неврлий.

  З більшим переліком видатних особистостей української меншини Словаччини можна ознайомитися у праці Степана Крушко «Люди нашого роду 1945-2015», виданої Координаційним комітетом реоптантів у СР у 2016 році.

- Союз русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР).

Членська база СРУСР нині становить приблизно 4 тисяч осіб.

В.о. Голови Центральної ради СРУСР — Павло Богдан.

Адреса:

Ústredná rada ZRUSR

Janka Borodača, č. 5

08108 Prešov Slovakia

tel./fax +421 51 77 33 008

e-mail: pavol.bogdan@nextra.sk

- Союз скаутів «Пласт» українсько-русинської національності на Словаччині.

Голова Крайової Пластової старшини — Левко Довгович

http//www.karpaty-plast.sk

e-mail: helena@dohovic.com

- Українсько-Cловацька ініціатива «USI разом!»

Голова - Людмила Вербицька

www.ukrajinskyweb.sk

e-mail: info@ukrajinskyweb.sk

- Словацько-Українське Товариство.

Голова - Антон Новак

e-mail: anton.anovak@gmail.com

- ГО "Словацький Корпус Українських Студентів".

e-mail: info@skkus.org, http://skkus.org/

- Український народний аматорський хор «Карпати».

Художній керівник – Левко Довгович

http//www.karpaty-plast.sk

e-mail: helena@dohovic.com

- Український музично-драматичний ансамбль ім. Т.Г.Шевченка.

Художній керівник - Міхал Калиняк

e-mail: mkvk@vnet.sk 

- Спілка українських письменників Словаччини

Голова – Іван Яцканин

Janka Borodača, č. 5

08108 Prešov Slovakia

e-mail: ivan.jackanin@centrum.sk

- Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка

Голова – Микола Мушинка

e-mail: mykola.musinka@gmail.com

- ГО «Словацько-Українська молодіжна асоціація «СУРМА»

Керівник – Аліна Головіна

- дитячий садочок з українською мовою виховання

 директор Любоміра Грегова;

 Адреса: м. Пряшів, вул.Сладковичова;

тел. (+421) 517732974.

- середня школа з дитячим садочком

директор Жанета Штефанікова;

адреса: с.Орябіна, 258;

тел. (+421) 524284061.

- об’єднана школа-гімназія ім. Т.Г.Шевченка з українською мовою викладання

директор Ігор Андрейчак;

адреса: м.Пряшів, вул. Сладковичова, 4;

тел. (+421) 517724791.

- недільна школа з українською мовою викладання

директор – Марія Рибакова;

адреса: м. Братислава, DUBOVA 1;

тел. (+421) 254791545.

- Інститут україністики при Філософському факультеті Пряшевського університету

науково-педагогічний директор Ярміла Кредатусова;

адреса: м.Пряшів, вул. 17 Новембра;

тел. (+421) 517570812.

Порядок оформлення і видачі посвідчення закордонного українця регулюється Законом України «Про закордонних українців»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1531 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця»; постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. №1024 «Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців».

Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про закордонних українців», іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України,  досягли 16-річного віку та не є громадянами України, мають право отримати статус закордонного українця.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. №1531 (зі змінами), особа,  яка  виявила  бажання  набути статусу закордонного українця,  подає письмову Заяву за формою, згідно з додатком, МЗС або представництву МЗС на території України,  за кордоном –  закордонній дипломатичній  установі України.

До Заяви про надання статусу закордонного українця додаються:

- паспортний документ або документ, що його замінює;

- копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи);

- дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;

- квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.

До документів можуть додаватися письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менш як трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника, а також характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.

Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, за оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США.

Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця за кордоном можна знайти на сайті Державної казначейської служби України за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/ua/diyalnist/rekviziti-valyutnih-rahunkiv

При оформленні платіжного доручення в іноземній валюті у полі «Призначення платежу» необхідно вказувати код класифікації доходів бюджету та український текст призначення платежу писати латинськими літерами.

Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця  в Україні (в національній валюті):

одержувач: Казначейство України/м.Київ/22012400;

код за ЄДРПОУ: 37567646;

рахунок (дійсний до 03.01.2020 р.): UA158999980000031114027028001;

рахунок (дійсний з 03.01.2020 р.): UA428999980313050027000028001;

банк одержувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22012400;

символ звітності: 027;

найменування податку, збору, платежу: плата за оформлення посвідчення закордонного українця.

Власники банківських платіжних карток Visa International, Mastercard Worldwide, Cirrus/Maestro можуть переказати кошти за оформлення посвідчення закордонного українця, незалежно від країни місцезнаходження, за посиланням:

https://www.portmone.com.ua/r3/uk/ukrcard/

У разі наявності питань щодо переказу коштів за вищевказаним посиланням, просимо звертатися до Управління з питань закордонних українців та гуманітарного співробітництва (тел.: 238-18-51, ел. адреса: uzued@mfa.gov.ua).

Перереєстрація посвідчення закордонного українця

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. №855 «Про затвердження нового складу Національної комісії з питань закордонних українців та внесення змін до Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця» визначено, зокрема, порядок перереєстрації посвідчень закордонного українця, термін яких спливає, а також запроваджено новий бланк заяви на набуття статусу закордонного українця.

Так, у разі завершення строку дії посвідчення власник посвідчення подає МЗС, представництву МЗС на території України, за кордоном — дипломатичній установі України такі документи:

письмову заяву за формою згідно з додатком;

посвідчення закордонного українця;

паспортний документ або документ, що його замінює (після пред’явлення повертається).

Рішення про перереєстрацію посвідчення приймає Національна комісія з питань закордонних Українців.