Культурно-гуманітарним відносинам між Україною та Словацькою Республікою традиційно притаманні позитивна динаміка та добре налагоджена взаємодія. Дана сфера двостороннього співробітництва має значний потенціал для подальшого розвитку, цьому сприяють близькість історичного минулого обох країн, культур і мов.

Нормативно-правову основу співробітництва у цій сфері становлять такі двосторонні документи: Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та СР, від 29 червня 1993 року; Договір між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Словацької Республіки про співробітництво в галузі культури, від 23.01.1996 року; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про академічне взаємне визнання і еквівалентність документів про освіту, виданих в Україні та Словацькій Республіці, від 08.04.2014 року; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про співробітництво в галузі інформації, від 05.12.2000 року; Меморандум про співробітництво між Міністерством молоді і спорту України та Міністерством освіти, науки, досліджень і спорту Словацької Республіки у сфері фізичного виховання та спорту, від 10.09.2015 року.

Україна та Словаччина активно взаємодіють в реалізації низки програм і проектів, розроблених в рамках Європейського Союзу, Ради Європи, інших міжнародних організацій.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено близько 30 угод та договорів. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами, аспірантами, викладачами та науковцями.

За сприяння Міносвіти СР у 2022 році було створено екзаменаційні центри та проведено тестування абітурієнтів в рамках української вступної кампанії (міста Братислава та Банська Бистриця).

Починаючи з 2014 року на традиційній основі в СР проводяться щорічні «Дні України в Кошице», участь в яких беруть українські мистецькі колективи з різних регіонів України, фольклорні ансамблі, організовуються виставки, проводяться дискусії, тематичні конференції та інші культурні заходи. Також, в рамках «Днів України в Кошице» проходять українсько-словацькі інвестиційні бізнес-форуми.

За сприяння словацької сторони лише у 2022 році підготовлено та проведено більше 60 різноманітних заходів на підтримку України (фотовиставки, концерти, форуми, літургії, марші підтримки, фестивалі, літературні вечори, аукціони тощо). Крім цього, надано сприяння численним українським колективам та виконавцям щодо їхньої гуманітарної гастрольної діяльності в СР. Зокрема, Міністерство культури СР опікується колективом Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка, який від початку червня 2022 року перебуває з гуманітарним гастрольним туром в СР, а також учнями та викладачами (близько 230 осіб) українських хореографічних навчальних закладів, які тимчасово знаходяться в країні.

Станом на березень 2023 року у трьох бібліотеках країни перебування відкрито «полички української книги», де розміщено близько 5000 примірників художньої літератури для дорослих та дітей. У рамках проєкту «Українським дітям – українську книгу» по всій території СР розповсюджено близько 80 тисяч примірників різноманітної української дитячої художньої літератури та підручників. Крім цього, словацьке видавництво «Mafra Slovakia, a.s.» надрукувало на безкоштовній основі 2 тисячі примірників українських дитячих книг, які передані українським дітям через благодійну організацію «Мир Україні/ Mier Ukrajine». Провідне словацьке видавництво-книгарня «Artforum» від початку війни в Україні закупило вже більше 12000 примірників українських дитячих книг на території України (переважно у «Видавництві Старого Лева», м.Львів). Для реалізації цього проєкту, видавництво «Artforum» створило по всій території СР мережу пунктів видачі-збору в 22 книгарнях, де українські матері з дітьми, приймаючі сім’ї, працівники центрів підтримки українців, вчителі та бібліотекарі можуть безкоштовно забрати книги та повернути після прочитання.

У 2022 році вдалося впровадити український аудіогід в соборі Святого Мартіна (найбільший готичний храм Братислави, кафедральний собор архиєпархії Братислави, входить до списку національних пам'яток Словаччини).

Об’єднуючим духовним чинником для українських вірян, які постійно чи тимчасово проживають на території СР, стало проведення на регулярній основі богослужінь українською мовою, які відбуваються у містах Братислава, Нітра та Трнава.

На території СР існують три різні за складом та чисельністю категорії українців. До першої входять громадяни СР з числа українців, які належать до автохтонного населення цієї країни. Основна кількість автохтонних українців проживає у Пряшівському та Кошицькому самоврядних краях. За даними офіційного перепису населення СР 2021 року, до української національної меншини себе віднесли 9 451 житель СР (0,17% від загальної кількості). Порівняно з результатами попереднього перепису 2011 року, українців збільшилося більше ніж на 2 тисячі осіб (у 2011 році – 7 430 осіб, 0,1 %). Другу категорію становлять громадяни України, які прибули до СР у пошуках заробітку та з метою навчання. Третя категорія – це громадяни України, які, у зв’язку з широкомасштабною агресією російської федерації проти України, втікаючи від війни, тимчасово опинилися в СР (за офіційними даними, тимчасовий притулок отримало біля 110 000 громадян України).

Слід підкреслити, що Словаччина приділяє значну увагу підтримці національних меншин, які проживають на її території. Фінансування діяльності організацій національних меншин в СР здійснюється за дотаційною схемою. Координатором виступає Міністерство культури Словацької Республіки. Кошти виділяються з Фонду підтримки культури національних меншин.

Громадські організації закордонних українців в Словацькій Республіці. Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців СР (СРУСР). Членська база СРУСР нині становить понад 3 тисячі осіб, організованих у 100 первинних організаціях. Також, функціонує кілька інших українських громадських організацій: Словацько-українське товариство; Спілка українських письменників Словаччини; ГО « Українсько-Словацька Ініціатива/USI разом»; Наукове товариство ім.Тараса Шевченка; ГО «Недільна українська школа в Братиславі»; Музично-драматичний ансамбль ім.Т.Г.Шевченка у Братиславі; молодіжна організація "Пласт" українсько-русинської національності в Словаччині; ГО «Русинсько-українська ініціатива».

Важливою українською науково-культурною інституцією в СР є Музей української культури у м. Свидник – філія Національного музею Словаччини. Складовою частиною музею є Картинна галерея імені Дезідерія Милого.

Українські освітні заклади. У Словаччині діють 3 навчальні заклади з вивченням української мови і літератури, у тому числі Об’єднана школа-гімназія імені Тараса Шевченка м. Пряшів з українською мовою навчання.

Пряшівський університет забезпечує підготовку спеціалістів за фахом „українська мова” у комбінації з іншими спеціальностями.

Від 1 червня 2019 року офіційно розпочав свою роботу створений при Пряшівському університеті Інститут україністики.

Міжурядові українсько-словацькі органи з питань національних меншин. Постановою КМУ від 29 грудня 1994 року № 883 створено Українську частину Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, завданням якої є сприяння співробітництву між Україною і СР в галузі забезпечення прав національних меншин, культурних, освітніх і наукових контактів обох країн. Діяльність Комісії стала важливим чинником міждержавної співпраці та регулювання міжетнічних процесів в Україні та СР у сфері забезпечення прав національних меншин.

Останнє (ХІV) засідання Комісії відбулося 23 березня 2017 року у Братиславі під головуванням Першого заступника Міністра культури України Світлани Фоменко і Державного секретаря Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки Лукаша Парізека.

Українська національна меншина Словаччини належить до автохтонного населення країни – в цьому її принципова відміна від українських етнічних груп багатьох інших країн Європи та Америки, сформованих емігрантами – вихідцями з територій сьогоденної Центральної та Західної України.

Кілька століть представники української національної меншини проживають у регіоні, що простягається з обох боків північного хребту Карпат та сьогодні розміщується на територіях чотирьох держав: України (Закарпатська область), Польщі, Словаччини та Румунії. Автохтонні українці Словаччини в силу історичної традиції продовжують називати себе „русини–українці”, показуючи цією назвою унікальність свого походження та історії. Українці Словаччини пережили у ХІХ столітті процеси національного відродження разом зі словаками у рамках суспільно-політичної системи Угорського королівства – частини Австро-Угорської монархії.

Сьогодні, представники української національної меншини проживають приблизно в 250 населених пунктах Словаччини, в минулому українських, а тепер, переважно, словацько-українських селищах. Основна кількість українців мешкає в Пряшівському та Кошицькому краях. За даними офіційного перепису населення Словацької Республіки 2021 року, представників української національної меншини в Словацькій Республіці нараховується 9451 особа (0,17 %) населення. Не дивлячись на попередні тенденції до зменшення чисельності української меншини, перепис населення 2021 року показав збільшення українців на 2000 осіб. Такий показник, серед іншого, є результатом роботи серед українців, яку провело посольство разом з активом української громади.

Слід підкреслити, що у Словаччині русинів визнано окремою національної меншиною. Водночас, українська громада Словацької Республіки продовжує вважати, що русини і українці – це представники одного народу. Це відображається, зокрема, у назвах громадських організацій Словаччини, зокрема Союзі русинів-українців.

Словацька Республіка приділяє увагу підтримці національних меншин, які проживають на її території, та виконанню положень відповідних міжнародних договорів та актів законодавства у галузі забезпечення прав національних меншин.

Фінансування діяльності організацій національних меншин в країні здійснюється за дотаційною схемою. Координатором виступає Міністерство культури Словацької Республіки. Гроші виділяються з Фонду на підтримку культури національних меншин.

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР) – в.о. голови Центральної Ради – Павло Богдан. Членська база СРУСР нині становить понад 4 тисячі осіб, організованих у 100 первинних організаціях. Діють також кілька інших українських громадських організацій: Словацько-українське товариство, Спілка українських письменників Словаччини, Союз скаутів „ПЛАСТ” українсько-русинської національності на Словаччині, Наукове товариство ім.Т.Г.Шевченка.

У жовтні 2013 році розпочав свою діяльність Центр української культури в м. Пряшів. У 2019 році у Братиславі з’явилася нова молодіжна українська громадська організація - «Словацько-Українська молодіжна асоціація» «СУРМА».

Під егідою Союзу русинів-українців Словацької Республіки діють 36 колективів народної художньої творчості різних жанрів. Кожного року СРУСР організовує низку мистецьких заходів загальнодержавного значення, зокрема, Свято культури русинів-українців у м. Свидник, Огляд народних пісень “Маковицька струна” у м. Бардіїв, Фестиваль духовної пісні у м. Снина, Фестиваль фольклору русинів-українців Словаччини у м. Камйонка, Фестиваль драми і художнього слова ім.О.Духновича у мм. Пряшів та Меджилабірці, Конкурс жінок-декламаторок “Струни серця” у м. Свидник, а також низку інших культурно-мистецьких заходів регіонального рівня.

Також, на території Словацької Республіки більше ніж 50 років діє аматорський український музично-драматичний ансамбль ім. Тараса Шевченка. Членами колективу регулярно проводяться численні заходи культурного спрямування (Керівник – Міхал Калиняк).

Важливою українською науково-культурною інституцією є Музей української культури у м. Свидник – філія Національного музею Словаччини, складовою частиною музею є Картинна галерея ім. Д.Милого.

Союз русинів-українців Словацької Республіки та Спілка українських письменників Словаччини мають свої періодичні видання, які видаються українською мовою:

1. Газета “Нове життя” (виходить з 1951 року), головний редактор – Мирослав Ілюк;

2. Літературно-мистецький та публіцистичний журнал “Дукля” (видається з 1953 року), головний редактор – письменник Іван Яцканин;

3. Дитячий журнал “Веселка” (виходить з 1951 року), головний редактор – Іван Яцканин.

Також, в м.Кошице діє редакція передач для національних меншин на телеканалі STV2. Кожний другий вівторок місяця транслюється українською мовою передача „Тележурнал національних меншин”. Орієнтовна тривалість передач 1 година щомісяця.

Крім цього, в м.Кошице функціонує українська редакція програм для національних меншин Словацького радіо, яку очолює Людмила Гар‘янська. Словацьке радіо транслює передачі українською мовою.

У Словаччині діють 7 навчальних закладів різного рівня освіти з вивченням української мови і літератури, у тому числі Об’єднана школа-гімназія ім. Т.Г. Шевченка м.Пряшів з українською мовою навчання.

Також, Пряшівський університет забезпечує підготовку спеціалістів за фахом „українська мова” у комбінації з іншими спеціальностями.

Від 1 червня 2019 року офіційно розпочав свою роботу створений при Пряшівському університеті Інститут україністики.

У 2018 році створена та зареєстрована Недільна українська школа в Братиславі, яка орендує приміщення при загальноосвітній школі.

Також, у м. Кошице та с. Убля при загальноосвітніх школах діють гуртки з вивчення української мови та літератури.

Постановою КМУ від 29 грудня 1994 року №883 створено Українську частину Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури, завданням якої є сприяння співробітництву між Україною і Словацькою Республікою в галузі забезпечення прав національних меншин, культурних, освітніх і наукових контактів обох країн на основі Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою від 29 червня 1993 р.

Українська частина Комісії з питань національних меншин, освіти і культури є постійно діючим органом. Діяльність Комісії стала важливим чинником міждержавної співпраці та регулювання міжетнічних процесів в Україні та Словацькій Республіці у сфері забезпечення прав національних меншин.

Останнє, ХІV засідання Комісії, після трирічної перерви, проведено 23 березня 2017 року у Братиславі під головуванням Першого заступника Міністра культури України Світлани Фоменко та Державного секретаря Міністерства закордонних справ та європейських питань Словацької Республіки Лукаша Парізека.

У роботі Комісії також брали участь представники української національної меншини Словаччини та словацької національної меншини України, пропозиції яких були враховані у підсумковому документі засідання.

Наступне засідання заплановано на друге півріччя 2023 року.

- Бача Іван, громадський діяч (м.Кошице);

- Бача Юрій, громадський діяч (м.Пряшів);

- Богдан Павло, громадський діяч, в.о. Голови Союзу русинів-українців СР (м.Пряшів);

- Гірка Іван, церковний діяч, єпископ греко-католицької єпархії (м.Пряшів);

- Грицак Василь, оперний співак, соліст Словацького національного театру, соліст Музично-драматичного ансамблю ім. Т.Шевченка (м.Братислава);

- Дацей Василь, письменник, заступник голови Спілки українських письменників Словаччини (м.Братислава);

- Джоганик Ярослав, науковець, директор Музею української культури (м.Свидник);

- Довгович Левко, громадський діяч, член Президії УВКР, художній керівник та диригент українського хору «Карпати» (м.Кошице);

- Дулеба Олександр, політолог, керівник Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики (м.Братислава);

- Ілюк Мирослав, громадський діяч, головний редактор україномовної газети «Нове життя» (м.Пряшів);

- Лаба Іван, громадський діяч, член ЦР Союзу русинів-українців СР (м.Пряшів);

- Макара Сергій, педагог, поет, перекладач, доцент Університету М.Бела (м.Банська Бистриця);

- Марушіак Юрай, політолог, керівник Товариства Центральної та Східної Європи (м.Братислава);

- Роман Михайло, педагог, літературознавець, професор Університету (м.Пряшів);

- Сополига Мирослав, етнограф, культурний діяч, доктор наук;

- Яцканин Іван, письменник, головний редактор україномовного журналу «Дукля”, голова Спілки українських письменників Словаччини (м.Пряшів).

18 серпня 2019 року у Братиславі помер видатний українець письменник, літературознавець, славіст, Іноземний член НАНУ Микола Неврлий. 

21 квітня 2022 року померла Грицак-Шерегій Ольга, дочка українського театрального режисера, драматурга - Юрій Шерегій, активна громадська діячка, член Музично-драматичного ансамблю ім.Т.Шевченка.

  З більшим переліком видатних особистостей української меншини Словаччини можна ознайомитися у праці Степана Крушко «Люди нашого роду 1945-2015», виданої Координаційним комітетом реоптантів у СР у 2016 році.

- Союз русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР).

Членська база СРУСР нині становить приблизно 4 тисяч осіб.

В.о. Голови Центральної ради СРУСР — Павло Богдан.

Адреса:

Ústredná rada ZRUSR

Janka Borodača, č. 5

08108 Prešov Slovakia

tel./fax +421 51 77 33 008

e-mail: [email protected]

- Союз скаутів «Пласт» українсько-русинської національності на Словаччині.

Голова Крайової Пластової старшини — Левко Довгович

http//www.karpaty-plast.sk

e-mail: [email protected]

- Українсько-Cловацька ініціатива «USI разом!»

Голова - Людмила Вербицька

www.ukrajinskyweb.sk

e-mail: [email protected]

- Словацько-Українське Товариство.

Голова - Антон Новак

e-mail: [email protected]

- ГО "Словацький Корпус Українських Студентів".

e-mail: [email protected], http://skkus.org/

- Український народний аматорський хор «Карпати».

Художній керівник – Левко Довгович

http//www.karpaty-plast.sk

e-mail: [email protected]

- Український музично-драматичний ансамбль ім. Т.Г.Шевченка.

Художній керівник - Міхал Калиняк

e-mail: [email protected] 

- Спілка українських письменників Словаччини

Голова – Іван Яцканин

Janka Borodača, č. 5

08108 Prešov Slovakia

e-mail: [email protected]

- Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка

Голова – Микола Мушинка

e-mail: [email protected]

- ГО «Словацько-Українська молодіжна асоціація «СУРМА»

Керівник – Аліна Головіна

- дитячий садочок з українською мовою виховання

 директор Любоміра Грегова;

 Адреса: м. Пряшів, вул.Сладковичова;

тел. (+421) 517732974.

- середня школа з дитячим садочком

директор Жанета Штефанікова;

адреса: с.Орябіна, 258;

тел. (+421) 524284061.

- об’єднана школа-гімназія ім. Т.Г.Шевченка з українською мовою викладання

директор Ігор Андрейчак;

адреса: м.Пряшів, вул. Сладковичова, 4;

тел. (+421) 517724791.

- недільна школа з українською мовою викладання

директор – Марія Рибакова;

адреса: м. Братислава, DUBOVA 1;

тел. (+421) 254791545.

- Інститут україністики при Філософському факультеті Пряшевського університету

науково-педагогічний директор Ярміла Кредатусова;

адреса: м.Пряшів, вул. 17 Новембра;

тел. (+421) 517570812.

Порядок оформлення і видачі посвідчення закордонного українця регулюється Законом України «Про закордонних українців»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1531 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця»; постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. №1024 «Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців».

Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про закордонних українців», іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України,  досягли 16-річного віку та не є громадянами України, мають право отримати статус закордонного українця.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. №1531 (зі змінами), особа,  яка  виявила  бажання  набути статусу закордонного українця,  подає письмову Заяву за формою, згідно з додатком, МЗС або представництву МЗС на території України,  за кордоном –  закордонній дипломатичній  установі України.

До Заяви про надання статусу закордонного українця додаються:

- паспортний документ або документ, що його замінює;

- копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи);

- дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;

- квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.

До документів можуть додаватися письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менш як трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника, а також характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.

Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця, за оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США.

Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця за кордоном можна знайти на сайті Державної казначейської служби України за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/ua/diyalnist/rekviziti-valyutnih-rahunkiv

При оформленні платіжного доручення в іноземній валюті у полі «Призначення платежу» необхідно вказувати код класифікації доходів бюджету та український текст призначення платежу писати латинськими літерами.

Реквізити для сплати коштів за оформлення посвідчення закордонного українця  в Україні (в національній валюті):

одержувач: Казначейство України/м.Київ/22012400;

код за ЄДРПОУ: 37567646;

рахунок (дійсний до 03.01.2020 р.): UA158999980000031114027028001;

рахунок (дійсний з 03.01.2020 р.): UA428999980313050027000028001;

банк одержувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22012400;

символ звітності: 027;

найменування податку, збору, платежу: плата за оформлення посвідчення закордонного українця.

Власники банківських платіжних карток Visa International, Mastercard Worldwide, Cirrus/Maestro можуть переказати кошти за оформлення посвідчення закордонного українця, незалежно від країни місцезнаходження, за посиланням:

https://www.portmone.com.ua/r3/uk/ukrcard/

У разі наявності питань щодо переказу коштів за вищевказаним посиланням, просимо звертатися до Управління з питань закордонних українців та гуманітарного співробітництва (тел.: 238-18-51, ел. адреса: [email protected]).

Перереєстрація посвідчення закордонного українця

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. №855 «Про затвердження нового складу Національної комісії з питань закордонних українців та внесення змін до Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця» визначено, зокрема, порядок перереєстрації посвідчень закордонного українця, термін яких спливає, а також запроваджено новий бланк заяви на набуття статусу закордонного українця.

Так, у разі завершення строку дії посвідчення власник посвідчення подає МЗС, представництву МЗС на території України, за кордоном — дипломатичній установі України такі документи:

письмову заяву за формою згідно з додатком;

посвідчення закордонного українця;

паспортний документ або документ, що його замінює (після пред’явлення повертається).

Рішення про перереєстрацію посвідчення приймає Національна комісія з питань закордонних Українців.