Адреса: Radvanská 35, 81101, Bratislava, Slovenská republika
Тел.: +421 259 202 832, +421 259 202 834
Факс: +421 254 412 651
Словацька Республіка є економічно розвинутою країною Центрально-Східної Європи, член ООН, СОТ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також інших впливових регіональних об’єднань – Вишеградської групи, Славковського формату тощо.
Словаччина є індустріально-аграрною державою з розвиненою ринковою економікою. Її економіка, як і більшості сучасних країн, поділена на кілька основних секторів. Кожен з них відіграє важливу роль у загальному економічному розвитку країни та має свої особливості.
Основні сектори економіки Словаччини:
Промисловість:
Автомобільна промисловість: один з найбільших і найважливіших секторів економіки Словаччини. Багато відомих світових автовиробників (Volkswagen Slovakia, Kia Motors Slovakia, PSA Peugeot Citroën Slovakia, Jaguar Land Rover Slovakia) мають свої заводи в країні, випускаючи широкий асортимент автомобілів. Volvo Cars обрала Словаччину для будівництва нового заводу, де будуть вироблятися електромобілі. Це свідчить про те, що Словаччина стає важливим центром виробництва електромобілів в Європі.
Електроніка: Словаччина є значним виробником електроніки. Багато міжнародних компаній обрали цю країну для виробництва своїх продуктів завдяки кваліфікованій робочій силі та доступним ресурсам.
Металургія: цей сектор має давню історію в Словаччині і продовжує відігравати важливу роль у економіці країни.
Машинобудування: Словаччина виробляє різноманітне промислове обладнання, від сільськогосподарської техніки до обладнання для енергетичного сектору.
Сфера послуг:
Торгівля: оптовий та роздрібний продаж товарів займають значну частку в економіці Словаччини.
Туризм: туризм є важливим джерелом доходів для країни, особливо завдяки її природній краі та багатій культурній спадщині.
Фінанси: банківський сектор та інші фінансові послуги також є важливими складовими економіки.
Транспорт: розвинена транспортна інфраструктура сприяє розвитку інших секторів економіки.
Сільське господарство:
Незважаючи на розвиток промисловості, сільське господарство все ще відіграє важливу роль в економіці Словаччини, особливо у виробництві продуктів харчування для внутрішнього ринку.
Найбільша частка у створенні ВВП припадає на сферу послуг (62%) та промисловості (35%).
У 2023 році ВВП Словаччини склало 132,8 млрд. дол. США. За три квартали 2024 року ВВП Словаччини склало 99,6 млрд. дол. США. За статистичними даними трьох кварталів 2024 року економіка Словаччини демонструє зростання на рівні 1,7 % у річному вимірі.
Висока інфляція у 2024 році (за 10 місяців 2024 року споживчі ціни в річному обчисленні зросли на 2,7 %) продовжувала суттєво знижувати величину ВВП у постійних цінах порівняно з його номінальним значенням. Про це свідчить оцінка ВВП і зайнятості населення у третьому кварталі 2024 року, опублікована Статистичним управлінням Словацької Республіки. Зокрема, загальна зайнятість населення за результатами трьох кварталів 2024 року досягла 2,616 мільйона осіб і зросла на 0,1 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Важливу роль для економіки Словаччини відіграє зовнішня торгівля. Частка експорту у ВВП Словацької Республіки становить понад 90%.
Словацька економіка глибоко інтегрована з іншими економіками Європейського Союзу, насамперед, ФРН, Чеською Республікою та Республікою Польща.
За січень-жовтень 2024 року товарообіг між Україною та Словаччиною склав 2 416,8 млн дол. США, що на 6,8 % або на 164,5 млн дол. США більше обсягів торгівлі товарами за відповідний період минулого року. Обсяги експорту українських товарів до Словаччини склали 793,6 млн дол. США та зменшились на 15,1 % (або на -140,6 млн дол. США). Обсяги імпорту зросли на 23,2 % (або на +305,1 млн дол. США) та склали 1 623,2 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає -829,6 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словаччини переважають поставки: руд, шлаків і золи – 50,8 %; м'яса та їстівних субпродуктів – 8,9 %; електричних машин – 8,3 %; алюмінію і виробів з нього – 3,2 %; деревини і виробів з деревини – 3 %.
У структурі імпорту словацьких товарів до України переважають палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки – 28,9 %; засобів наземного транспорту крім залізничного – 21,3 %; чорних металів – 5,9 %; електричних машин – 4,3 %; реакторів ядерних, котлів, машин – 3,8 %.
За результатами 2023 року Словаччина посідає 8 місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 4,6 % від загального обсягу. У 2023 році товарообіг між Україною та Словаччиною склав 2 750,5 млн дол. США, що на 10,2% або на 255,1 млн дол. США більше обсягів торгівлі товарами за 2022 рік. Обсяги експорту українських товарів до Словаччини склали 1 073,7 млн дол. США та зменшились на 28,7 % (або на -433,0 млн дол. США). Обсяги імпорту зросли на 69,6% (або на +688,1 млн дол. США) та склали 1 676,8 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за 2023 рік негативне для України і складає -603,1 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словаччини переважали поставки: руд, шлаків і золи – 46,9 %; м'яса та їстівних субпродуктів – 9,7 %; електричних машин – 9,0 %; палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 6,5 %; зернових культур – 5,5 %; деревини і виробів з деревини – 3,3 %; залізничних локомотивів – 2,8 %.
У структурі імпорту словацьких товарів до України домінували поставки: палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 37,6 %; засобів наземного транспорту, крім залізничного – 21,8 %; чорних металів – 8,9 %; електричних машин – 4,4 %; пластмас, полімерних матеріалів – 4,0 %; різного – 3,5 %.
У 2022 році обсяг торгівлі послугами склав 73,7 млн дол. США та зменшився в порівнянні з 2021 роком на 11,3 %, при цьому експорт послуг з України до Словаччини склав 38,8 млн дол. США та зменшився на 20,7 %, імпорт словацьких послуг в Україну склав 34,9 млн дол. США та зменшився на 11,4 %. Позитивне сальдо для України за цей період склало + 3,9 млн дол. США.У структурі українського експорту послуг до Словаччини домінували: транспортні послуги – 63 %; ділові послуги – 13,8 %; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 12,3 %; послуги у сфері телекомунікацій – 5,4 %.
У структурі українського експорту послуг до Словаччини домінували: транспортні послуги – 63 %; ділові послуги – 13,8 %; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 12,3 %; послуги у сфері телекомунікацій – 5,4 %.
У структурі імпорту послуг зі Словаччини домінували: транспортні послуги – 73,9 %; послуги у сфері телекомунікацій – 11,7 %; ділові послуги – 9,6 %.
Станом на 31.03.2024 Словацька Республіка інвестувала в економіку України 187,4 млн дол. США прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти, залишки за країнами світу).
Інструменти участі в капіталі (залишки за країнами світу) станом на 31.03.2024 становили 159,9 млн дол. США, що складає 0,4 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України.
Найбільший обсяг інвестицій зі Словацької Республіки в Україну надійшов у промисловість — 136,5 млн дол. США, що складає 85,4 % від загального обсягу словацьких інвестицій.
На інші види економічної діяльності припадає: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 5,7 млн дол. США (3,6 %); операції з нерухомим майном – 1,0 млн дол. США (0,6 %); діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 1,4 млн дол. США (0,8 %); охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 3,0 млн дол. США (1,9 %); будівництво – 0,1 млн дол. США (0,04 %).
Станом на 31.03.2024 інформація щодо обсягів прямих інвестицій з України в Словацьку Республіку є конфіденційною згідно із Законом України «Про офіційну статистику», оскільки інвестиції надійшли не більше, ніж від 2 суб’єктів підприємництва.
Словаччина, член Європейського Союзу, пропонує привабливе середовище для ведення бізнесу, як для місцевих підприємців, так і для іноземних інвесторів. Країна має зручне географічне розташування, порівняно низькі податки на прибуток компаній та особистий дохід, є зростаючою економікою в ЄС, має кваліфіковану робочу силу з високим рівнем освіти та знань іноземних мов тощо.
Заснувати компанію в Словаччині можуть як резиденти (громадяни Словаччини), так і нерезиденти (іноземні громадяни) країни. Іноземці можуть заснувати компанію в Словаччині на таких же умовах, як і резиденти. Однак можуть бути додаткові вимоги, пов'язані з управлінням компанією. Наприклад, директор компанії може бути зобов'язаний мати місце проживання в Словаччині або мати представника в країні.
Найпоширеніші організаційно-правові форми компаній в Словаччині:
Акціонерне товариство (Akciová spoločnosť, a.s.) – це юридична особа, статутний капітал якої поділений на акції. Власники акцій мають обмежену відповідальність.
Товариство з обмеженою відповідальністю (Spoločnosť s ručením obmedzeným, s.r.o.) – це найпопулярніша форма підприємництва в Словаччині. Статутний капітал поділений на частки, а відповідальність учасників обмежена розміром їхніх часток.
Командитне товариство (Komanditná spoločnosť, k.s.) – це товариство, яке має двох і більше учасників: повних товаришів (з необмеженою відповідальністю) та командитистів (з обмеженою відповідальністю).
Як створити компанію:
1. Вибір назви компанії
Першим кроком є вибір назви компанії. Назва не повинна збігатися або бути схожою на назву іншого підприємця (наприклад, Edys s.r.o. та Edis s.r.o.). Перевірити наявність назви можна на веб-сайті торгового реєстру.
2. Вибір юридичної адреси, видів діяльності, керівників
Кожне підприємство повинно мати юридичну адресу, яка буде вказана в торговому реєстрі. Юридичною адресою може бути нежитлове приміщення, квартира або приватний будинок. Для реєстрації в торговому реєстрі необхідно додати до заяви згоду власника нерухомості на те, щоб нерухомість була вказана як юридична адреса компанії. Альтернативою є створення так званої віртуальної адреси. Це поширена послуга, яку можна замовити онлайн.
Перед складанням установчих документів також важливо визначити види діяльності (див. пункт 5), керівників компанії, які є її статутними органами (тобто особами, які керуватимуть компанією та діятимуть від її імені), керівника внесків, яким зазвичай є один із засновників компанії, а також розмір внесків кожного засновника.
3. Складання установчих документів
Наступним кроком є підготовка установчих документів. Якщо компанію засновує одна особа, складається засновницький акт, якщо ж засновників декілька – тоді укладається статут. Розробку установчих документів краще довірити професіоналам. Інтернет-шаблони часто містять неточності або не відповідають чинному законодавству, що може призвести до відмови в реєстрації.
5. Отримання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності
Наступним кроком є отримання ліцензії на обрані види діяльності, які здійснюватиме компанія. Ліцензію видає районна адміністрація (так званий «центр надання адміністративних послуг») за місцем реєстрації юридичної адреси компанії. Адреси таких районних адміністрацій, інформацію щодо переліку необхідних документів, вартості адміністративних зборів, видів підприємницької діяльності можна знайти тут.
З жовтня 2020 року для заснування компанії в Словаччині діють такі вимоги: відсутність боргів за податками, внесками до соціального страхування та виконавчих проваджень, як у засновників, так і у майбутніх керівників компанії.
Після отримання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності можна перейти до подання заяви про внесення компанії до торгового реєстру. Формуляр заяви про внесення, а також інша необхідна інформація доступні на веб-сайті Міністерства юстиції Словацької Республіки.
7. Реєстрація в податковій службі
Останнім кроком, який вас очікує, є реєстрація в податковій службі, і це окремо для кожного виду податку. Успішно зареєстровану компанію необхідно зареєструвати в податковій службі протягом 30 днів. Податкова служба має 30 днів на те, щоб безкоштовно видати компанії свідоцтво про реєстрацію та присвоїти податковий ідентифікаційний номер. Формуляр для податкової реєстрації можна знайти на веб-сайті Фінансової адміністрації Словацької Республіки.
Створення компанії іноземним громадянином, відкриття представництва іноземної компанії в Словаччині:
Якщо іноземний громадянин на території Словацької Республіки хоче відкрити свою справу, йому необхідно оформити ліцензію на підприємницьку діяльність та внести дані про свою компанії в торговий реєстр. Ліцензія на підприємницьку діяльність надає право займатися бізнесом і діє на всій території Словаччини. Один підприємець може здійснювати кілька видів торговельної діяльності, але на кожну з них у нього має бути дозвіл. Крім ліцензії та відомостей в торговому реєстрі іноземні громадяни зобов'язані отримати відповідний вид на проживання, який дає право на ведення торговельної діяльності в Словаччині.
Іноземний громадянин може вести торговельну діяльність в Словаччині як словацька або іноземна фізична особа в залежності від типу наданого дозволу на проживання.
Іноземець, який проживає на території Словаччини, - це іноземний громадянин, якому було надано дозвіл на проживання в Словаччині. При наявності постійного виду на проживання іноземний громадянин може вести торговельну діяльність як словацька фізична особа.
Іноземець, який проживає за межами Словацької Республіки, - це іноземний громадянин, який не має постійного виду на проживання в Словаччині. Іноземний громадянин, який проживає за межами території Словацької Республіки, може вести торговельну діяльність тільки як іноземна особа. Іноземна особа може вести підприємницьку діяльність на тих же умовах і в тій же мірі, що і словацька фізична особа або словацька юридична особа.
Інформацію щодо порядку заснування підприємницької діяльності іноземною особою в Словаччині, переліку необхідних документів, відповідних адміністративних зборів та інші пов’язану інформацію ви можете знайти тут.
Словацька Республіка є членом ЄС і на її ринок поширюються правила та умови діяльності, що діють на єдиному ринку Євросоюзу. Повноваження у сфері торговельної політики делеговані країнами-членами ЄС Європейській комісії.
Рамкові умови економічної співпраці зі Словаччиною, у т.ч. щодо виходу на ринок для українських експортерів, визначаються положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (вступила в силу 01.09.2017), насамперед, в частині запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Відповідно до графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, ставки ввізного мита на товари поступово зменшуються (завантажити Додаток І-А)
Інформація щодо актуальних ставок ввізного мита ЄС для товарів походженням з України, а також дані щодо оподаткування українських товарів у різних країнах ЄС та вимог до продукції доступні в режимі онлайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk.
Словацький ринок є відносно невеликим. Водночас, існують можливості та потенціал нарощування українського експорту в Словаччину, про що, зокрема, свідчить й стабільне збільшення його обсягів протягом останніх років.
Найбільш ефективним шляхом входження на словацький ринок є налагодження стабільних коопераційних зв’язків з діловими партнерами в Словацькій Республіці, у т.ч. щодо спільного випуску продукції. Така модель для українських експортерів є пріоритетною, оскільки суттєво спрощує залучення фінансування і розширює можливості реалізації своєї продукції за кордоном.
Поширеною практикою виходу на словацький ринок є т.зв. непрямий експорт. У рамках цієї моделі продукція виробляється українською компанією, а продається під брендом словацького партнера, який вже має достатні позиції на ринку.
Іншим варіантом експорту для українських виробників є створення в Словаччині дочірньої компанії, що дозволяє зберегти повний контроль над усіма етапами виробництва, експорту, просування, продажу продукції, надає додаткові можливості для освоєння ринків сусідніх країн, де схожі умови діяльності.
Перспективним шляхом виходу на ринок Словаччини є участь у тендерах на закупівлю товарів, робіт і послуг, що, однак, також передбачає наявність власного представництва на території Словаччини або ділового партнера.
На словацькому ринку діють сертифікати міжнародного взірця, що відповідають вимогам ЄС. Сертифікація товарів в Словацької Республіки проводиться органами з сертифікації, уповноваженими Управлінням зі стандартизації, метрології та державних випробувань (Úrad pre normalizáciu, metrológiu a skúšobníctvo Slovenskej republiky), який є центральним органом державного управління з горизонтальною структурою. Актуальна інформація про акредитовані для сертифікації організації доступна тут.
Ринок державних (публічних) закупівель в Словацькій Республіці динамічно розвивається та заслуговує на увагу з точки зору просування українського експорту товарів та послуг в Словаччині.
Ключовим нормативно-правовим актом, яким регулюються тендерні процедури в Словаччині, є Закон про публічні закупівлі. Цей Закон імплементує законодавчі норми у сфері публічних закупівель, які діють в рамках ЄС. Законом визначаються критерії, яким мають відповідати учасники тендерних процедур.
Головним центральним органом, відповідальним за підготовку нормативно-правових актів та забезпечення функціонування системи публічних закупівель в Словаччині, є Офіс державних закупівель.
До основних завдань Офісу належать: розробка концепції державних закупівель; здійснення державного управління та нагляду за публічними закупівлями; накладання санкцій за адміністративні правопорушення, співпраця з Європейською Комісією та забезпечення виконання інформаційних зобов'язань перед Європейською Комісією; подання звітів про результати державних закупівель та функціонування державних закупівель до уряду Словацької Республіки; ведення переліку суб’єктів господарювання та реєстру суб’єктів господарювання, яким заборонено брати участь у державних закупівлях; сертифікація системи для проведення електронних аукціонів; надання та періодичне оновлення повного переліку баз даних, що містять інформацію про економічних операторів у системі e-Certis, тощо.
У 2018 році Офіс державних закупівель запустив модернізовану інформаційну систему Електронних державних закупівель IS EVO, яка використовується для електронного зв'язку та обміну інформацією при державних закупівлях.
На сьогоднішній день існує низка платних ресурсів, які надають можливість ознайомитися та, в подальшому, взяти участь у публічних тендерах, зокрема, Еzakazky.sk, Тender.sk тощо.
Слід брати до уваги те, що документація для участі у тендері в Словаччині має бути, як правило, підготовлена словацькою мовою. Замовник також може вимагати надання певних документів з офіційним перекладом, завіреним у встановленому законодавством порядку. У цьому контексті для належної підготовки документів рекомендується користуватися послугами юридичних компаній, які добре орієнтуються в словацькому законодавстві.
Ефективним шляхом для забезпечення позитивного результату участі у тендерах в Словаччині є встановлення ділових контактів зі словацькими компаніями - постачальниками товарів та послуг, або заснування власної дочірньої компанії на території Словацької Республіки.
СЛОВАЦЬКЕ АГЕНТСТВО З РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ТОРГІВЛІ (при Міністерстві економіки Словаччини)
Словаччина, як член ЄС, пропонує українським експортерам стабільне економічне середовище, розвинену інфраструктуру та доступ до європейського ринку. Країна має значний попит на різноманітні товари, зокрема на продукцію агропромислового комплексу, машинобудування та легку промисловість. Крім того, географічна близькість та культурні зв’язки між Україною та Словаччиною спрощують ведення бізнесу.
Бізнес Словаччини адаптований до загальноєвропейських правил ведення підприємницької діяльності і керується аналогічними принципами, що й в інших країнах Європейського Союзу.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).
У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.
У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.
При цьому, одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проєктів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.
В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах.
Крім надання безпосереднього сприяння українським виробникам щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, МЗС разом із закордонними дипломатичними установами, на постійній основі проводить відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу за кордоном задля популяризації інвестиційного потенціалу України.
Інформуємо, що у зв’язку з тимчасовою окупацією окремих районів Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, Європейським Союзом запроваджені санкції щодо заборони ведення торгових, платіжних та інших зовнішньоекономічних операцій на тимчасово окупованих територіях України.
Зокрема, у роз’ясненнях ЄК чітко зазначено про відсутність обмежень щодо фінансових операцій, які здійснюються кредитними установами ЄС в процесі проведення торговельних операцій і надання послуг на підконтрольних Україні територіях Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей. Кредитні установи ЄС можуть здійснювати зовнішньоекономічні операції в цих областях так само, як і операції з іншими кредитними установами в будь-якій іншій області нашої держави. Додатково забезпечено конкретизацію статусу стосовно міст Запоріжжя і Херсон як таких, що не відносяться до тимчасово окупованих територій і є підконтрольними Україні.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.