Словацька Республіка є економічно розвинутою країною Центрально-Східної Європи, член ООН, СОТ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також інших впливових регіональних об’єднань – Вишеградської групи, Славковського формату тощо.
Словаччина є індустріально-аграрною державою з розвиненою ринковою економікою. Її економіка, як і більшості сучасних країн, поділена на кілька основних секторів. Кожен з них відіграє важливу роль у загальному економічному розвитку країни та має свої особливості.
Основні сектори економіки Словаччини:
Промисловість:
Автомобільна промисловість: один з найбільших і найважливіших секторів економіки Словаччини. Багато відомих світових автовиробників (Volkswagen Slovakia, Kia Motors Slovakia, PSA Peugeot Citroën Slovakia, Jaguar Land Rover Slovakia) мають свої заводи в країні, випускаючи широкий асортимент автомобілів. Volvo Cars обрала Словаччину для будівництва нового заводу, де будуть вироблятися електромобілі. Це свідчить про те, що Словаччина стає важливим центром виробництва електромобілів в Європі.
Електроніка: Словаччина є значним виробником електроніки. Багато міжнародних компаній обрали цю країну для виробництва своїх продуктів завдяки кваліфікованій робочій силі та доступним ресурсам.
Металургія: цей сектор має давню історію в Словаччині і продовжує відігравати важливу роль у економіці країни.
Машинобудування: Словаччина виробляє різноманітне промислове обладнання, від сільськогосподарської техніки до обладнання для енергетичного сектору.
Сфера послуг:
Торгівля: оптовий та роздрібний продаж товарів займають значну частку в економіці Словаччини.
Туризм: туризм є важливим джерелом доходів для країни, особливо завдяки її природній краі та багатій культурній спадщині.
Фінанси: банківський сектор та інші фінансові послуги також є важливими складовими економіки.
Транспорт: розвинена транспортна інфраструктура сприяє розвитку інших секторів економіки.
Сільське господарство:
Незважаючи на розвиток промисловості, сільське господарство все ще відіграє важливу роль в економіці Словаччини, особливо у виробництві продуктів харчування для внутрішнього ринку.
Найбільша частка у створенні ВВП припадає на сферу послуг (62%) та промисловості (35%).
У 2023 році ВВП Словаччини склало 132,8 млрд. дол. США. За три квартали 2024 року ВВП Словаччини склало 99,6 млрд. дол. США. За статистичними даними трьох кварталів 2024 року економіка Словаччини демонструє зростання на рівні 1,7 % у річному вимірі.
Висока інфляція у 2024 році (за 10 місяців 2024 року споживчі ціни в річному обчисленні зросли на 2,7 %) продовжувала суттєво знижувати величину ВВП у постійних цінах порівняно з його номінальним значенням. Про це свідчить оцінка ВВП і зайнятості населення у третьому кварталі 2024 року, опублікована Статистичним управлінням Словацької Республіки. Зокрема, загальна зайнятість населення за результатами трьох кварталів 2024 року досягла 2,616 мільйона осіб і зросла на 0,1 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Важливу роль для економіки Словаччини відіграє зовнішня торгівля. Частка експорту у ВВП Словацької Республіки становить понад 90%.
Словацька економіка глибоко інтегрована з іншими економіками Європейського Союзу, насамперед, ФРН, Чеською Республікою та Республікою Польща.
За результатами січня–липня 2026 року товарообіг між Україною та Словаччиною склав 1 889,1 млн дол. США, що на 10,8% більше обсягів торгівлі товарами за відповідний період минулого року. Обсяги експорту українських товарів до Словаччини склали 684,2 млн дол. США та зросли на 20,6% за відповідний період минулого року. Обсяги імпорту збільшились на 5,9% та склали 1 204,9 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає -520,7 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словаччини переважають поставки: мінеральних продуктів – 45,5% (у т.ч. руд, шлаків і золи – 31,7%; палив мінеральних, нафти і продуктов її перегонки – 12,7%); продукції сільського господарства та харчової промисловості – 26,0% (у т.ч. жирів та олії тваринного або рослинного походження – 13,0%; м'яса та їстівних субпродуктів – 10,8%); машин, устаткування та засобів транспорту – 8,6% (у т.ч. електричних машин – 5,8%); недорогоцінних металів та виробів з них – 7,8% (у т.ч. алюмінію і виробів з нього – 3,6%; чорних металів – 3,5%); деревини, паперової маси та виробів з неї – 3,7%; продукції хімічної промисловості – 3,6% (у т.ч. пластмас, полімерних матеріалів – 3,2%); продукції легкої промисловості – 2,5%; різних промислових товарів – 2,2%.
У структурі імпорту словацьких товарів домінують поставки: мінеральних продуктів (газ природний, паливо мінеральне, нафта та нафтопродукти) – 32,8% (у т.ч. палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 31,6%); різних промислових товарів – 26,4% (у т.ч. товарів, придбаних в портах; різного – 25,4%); машин, устаткування, механізмів та засобів транспорту – 24,1% (у т.ч. засобів наземного транспорту, крім залізничного – 13,0%; реакторів ядерних, котлів і машин – 5,3%; електричних машин – 3,2%; літальних апаратів – 2,1%); продукції хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості – 7,7% (у т.ч. пластмас, полімерних матеріалів – 5,1%); недорогоцінних металів та виробів з них – 4,8% (у т.ч. чорних металів – 3,5%); деревини, паперової маси та виробів з неї – 2,4%; продукції сільського господарства та харчової промисловості – 1,3%.
За результатами січня–липня 2026 року Словаччина посідає питому вагу 2,30% у зовнішній торгівлі товарами України від загального обсягу (в експорті – 2,83%, в імпорті – 2,07%).
За результатами 2025 року товарообіг товарів і послуг між Україною та Словаччиною склав 1 291,0 млн дол. США, що на 15,7% більше обсягів торгівлі за відповідний період минулого року. Обсяги експорту українських товарів і послуг до Словаччини склали 211,1 млн дол. США та зросли на 85,9% за відповідний період минулого року. Обсяги імпорту збільшились на 7,8% та склали 1 079,9 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період негативне для України і складає -868,8 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словаччини переважають поставки: продукції сільського господарства та харчової промисловості – 50,8%; машин, устаткування та транспортних засобів – 20,1%; різних промислових товарів – 9,8%; продукції легкої промисловості – 6,8%; деревини, паперової маси та виробів з неї – 4,5%; недорогоцінних металів та виробів з них – 4,3%; продукції хімічної промисловості – 2,5%.
У структурі імпорту словацьких товарів домінують поставки: мінеральних продуктів (палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки) – 50,5%; продукції сільського господарства та харчової промисловості – 18,0%; машин, устаткування, механізмів та засобів транспорту – 11,2%; недорогоцінних металів та виробів з них – 7,1%; продукції хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості – 4,2%; деревини, паперової маси та виробів з неї – 3,9%.
За результатами 2025 року питома вага Словаччини у зовнішній торгівлі України товарами та послугами склала 0,90% від загального обсягу. У 2025 році товарообіг торгівлі товарами між Україною та Словаччиною склав 1 065,1 млн дол. США, що на 8,9% або на 87,4 млн дол. США більше обсягів торгівлі товарами за 2024 рік. Обсяги експорту українських товарів до Словаччини склали 35,9 млн дол. США та зросли на 2,2% (або на +0,8 млн дол. США) у порівнянні з 2024 роком. Обсяги імпорту, у порівнянні з 2024 роком, зросли на 9,2% (або на +86,6 млн дол. США) та склали 1 029,2 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за 2025 рік негативне для України і складає -993,3 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словаччини переважали поставки: жирів та олії тваринного або рослинного походження – 17,7%; готових харчових продуктів – 15,7%; електричних машин – 9,9%; реакторів ядерних, котлів, машин – 9,5%; чорних металів – 7,0%; текстильних матеріалів – 5,9%; продуктів рослинного походження – 5,2%; деревини і виробів з деревини – 3,0%.
У структурі імпорту словацьких товарів до України домінували поставки: руд, шлаків і золи – 39,5%; засобів наземного транспорту, крім залізничного – 18,3%; м'яса та їстівних субпродуктів – 10,2%; електричних машин – 7,2%; жирів та олії тваринного або рослинного походження – 5,0%; алюмінію і виробів з нього – 4,2%; деревини і виробів з деревини – 3,2%; пластмас, полімерних матеріалів – 3,0%.
За результатами 2024 року товарообіг торгівлі товарами та послугами між Україною та Словаччиною склав 1 115,4 млн дол. США. Обсяги експорту товарів та послуг з України до Словаччини склали 113,5 млн дол. США. Обсяги імпорту словацьких товарів та послуг в Україну склали 1 001,9 млн дол. США. Сальдо у торгівлі за 2024 рік негативне для України і складає -888,3 млн дол. США.
У 2025 році обсяг торгівлі послугами склав 234,9 млн дол. США та збільшився в порівнянні з 2024 роком на 60,2%, при цьому експорт послуг з України до Словаччини склав 184,2 млн дол. США та збільшився на 110,7%, імпорт словацьких послуг в Україну склав 50,7 млн дол. США та зменшився на 14,4%. Позитивне сальдо для України за цей період склало +133,5 млн дол. США.
У структурі українського експорту послуг до Словаччини домінували: транспортні послуги – 79,6%; ділові послуги – 7,6%; послуги у сфері телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні – 5,1%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 4,9%.
У структурі імпорту послуг зі Словаччини домінували: транспортні послуги – 47,7%; послуги у сфері телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні – 21,8%; ділові послуги – 18,8%; послуги, пов'язані з подорожами – 4,5%.
За даними Національного банку України станом на 31.03.2026 Словацька Республіка інвестувала в економіку України 152,0 млн дол. США прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти).
Інструменти участі в капіталі (залишки за країнами світу) станом на 31.03.2026 становили 131,9 млн дол. США, що складає 0,3 відсотків від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України.
Найбільший обсяг інвестицій, станом на 31.03.2026, зі Словацької Республіки в Україну надійшов у професійну, наукову та технічну діяльність – 90,2 млн дол. США, що складає 68,3 відсотків від загального обсягу словацьких інвестицій.
На інші види економічної діяльності припадає: промисловість – 15,4 млн дол. США (11,7 відсотків від загального обсягу словацьких інвестицій); транспорт, складське господарство – 10,5 млн дол. США (7,9 відсотків); оптова та роздрібна торгівля – 8,9 млн дол. США (6,8 відсотків).
За даними Національного банку України станом на 31.03.2026 інвестиції з України до Словацької Республіки надійшли до сфери операцій з нерухомим майном. Проте, інформація щодо обсягів прямих інвестицій є конфіденційною згідно із Законом України «Про офіційну статистику», оскільки інвестиції надійшли не більше, ніж від 2 суб’єктів підприємництва.
Словаччина, член Європейського Союзу, пропонує привабливе середовище для ведення бізнесу, як для місцевих підприємців, так і для іноземних інвесторів. Країна має зручне географічне розташування, порівняно низькі податки на прибуток компаній та особистий дохід, є зростаючою економікою в ЄС, має кваліфіковану робочу силу з високим рівнем освіти та знань іноземних мов тощо.
Заснувати компанію в Словаччині можуть як резиденти (громадяни Словаччини), так і нерезиденти (іноземні громадяни) країни. Іноземці можуть заснувати компанію в Словаччині на таких же умовах, як і резиденти. Однак можуть бути додаткові вимоги, пов'язані з управлінням компанією. Наприклад, директор компанії може бути зобов'язаний мати місце проживання в Словаччині або мати представника в країні.
Найпоширеніші організаційно-правові форми компаній в Словаччині:
Акціонерне товариство (Akciová spoločnosť, a.s.) – це юридична особа, статутний капітал якої поділений на акції. Власники акцій мають обмежену відповідальність.
Товариство з обмеженою відповідальністю (Spoločnosť s ručením obmedzeným, s.r.o.) – це найпопулярніша форма підприємництва в Словаччині. Статутний капітал поділений на частки, а відповідальність учасників обмежена розміром їхніх часток.
Командитне товариство (Komanditná spoločnosť, k.s.) – це товариство, яке має двох і більше учасників: повних товаришів (з необмеженою відповідальністю) та командитистів (з обмеженою відповідальністю).
Як створити компанію:
1. Вибір назви компанії
Першим кроком є вибір назви компанії. Назва не повинна збігатися або бути схожою на назву іншого підприємця (наприклад, Edys s.r.o. та Edis s.r.o.). Перевірити наявність назви можна на веб-сайті торгового реєстру.
2. Вибір юридичної адреси, видів діяльності, керівників
Кожне підприємство повинно мати юридичну адресу, яка буде вказана в торговому реєстрі. Юридичною адресою може бути нежитлове приміщення, квартира або приватний будинок. Для реєстрації в торговому реєстрі необхідно додати до заяви згоду власника нерухомості на те, щоб нерухомість була вказана як юридична адреса компанії. Альтернативою є створення так званої віртуальної адреси. Це поширена послуга, яку можна замовити онлайн.
Перед складанням установчих документів також важливо визначити види діяльності (див. пункт 5), керівників компанії, які є її статутними органами (тобто особами, які керуватимуть компанією та діятимуть від її імені), керівника внесків, яким зазвичай є один із засновників компанії, а також розмір внесків кожного засновника.
3. Складання установчих документів
Наступним кроком є підготовка установчих документів. Якщо компанію засновує одна особа, складається засновницький акт, якщо ж засновників декілька – тоді укладається статут. Розробку установчих документів краще довірити професіоналам. Інтернет-шаблони часто містять неточності або не відповідають чинному законодавству, що може призвести до відмови в реєстрації.
5. Отримання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності
Наступним кроком є отримання ліцензії на обрані види діяльності, які здійснюватиме компанія. Ліцензію видає районна адміністрація (так званий «центр надання адміністративних послуг») за місцем реєстрації юридичної адреси компанії. Адреси таких районних адміністрацій, інформацію щодо переліку необхідних документів, вартості адміністративних зборів, видів підприємницької діяльності можна знайти тут.
З жовтня 2020 року для заснування компанії в Словаччині діють такі вимоги: відсутність боргів за податками, внесками до соціального страхування та виконавчих проваджень, як у засновників, так і у майбутніх керівників компанії.
Після отримання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності можна перейти до подання заяви про внесення компанії до торгового реєстру. Формуляр заяви про внесення, а також інша необхідна інформація доступні на веб-сайті Міністерства юстиції Словацької Республіки.
7. Реєстрація в податковій службі
Останнім кроком, який вас очікує, є реєстрація в податковій службі, і це окремо для кожного виду податку. Успішно зареєстровану компанію необхідно зареєструвати в податковій службі протягом 30 днів. Податкова служба має 30 днів на те, щоб безкоштовно видати компанії свідоцтво про реєстрацію та присвоїти податковий ідентифікаційний номер. Формуляр для податкової реєстрації можна знайти на веб-сайті Фінансової адміністрації Словацької Республіки.
Створення компанії іноземним громадянином, відкриття представництва іноземної компанії в Словаччині:
Якщо іноземний громадянин на території Словацької Республіки хоче відкрити свою справу, йому необхідно оформити ліцензію на підприємницьку діяльність та внести дані про свою компанії в торговий реєстр. Ліцензія на підприємницьку діяльність надає право займатися бізнесом і діє на всій території Словаччини. Один підприємець може здійснювати кілька видів торговельної діяльності, але на кожну з них у нього має бути дозвіл. Крім ліцензії та відомостей в торговому реєстрі іноземні громадяни зобов'язані отримати відповідний вид на проживання, який дає право на ведення торговельної діяльності в Словаччині.
Іноземний громадянин може вести торговельну діяльність в Словаччині як словацька або іноземна фізична особа в залежності від типу наданого дозволу на проживання.
Іноземець, який проживає на території Словаччини, - це іноземний громадянин, якому було надано дозвіл на проживання в Словаччині. При наявності постійного виду на проживання іноземний громадянин може вести торговельну діяльність як словацька фізична особа.
Іноземець, який проживає за межами Словацької Республіки, - це іноземний громадянин, який не має постійного виду на проживання в Словаччині. Іноземний громадянин, який проживає за межами території Словацької Республіки, може вести торговельну діяльність тільки як іноземна особа. Іноземна особа може вести підприємницьку діяльність на тих же умовах і в тій же мірі, що і словацька фізична особа або словацька юридична особа.
Інформацію щодо порядку заснування підприємницької діяльності іноземною особою в Словаччині, переліку необхідних документів, відповідних адміністративних зборів та інші пов’язану інформацію ви можете знайти тут.
Словацька Республіка є членом ЄС і на її ринок поширюються правила та умови діяльності, що діють на єдиному ринку Євросоюзу. Повноваження у сфері торговельної політики делеговані країнами-членами ЄС Європейській комісії.
Рамкові умови економічної співпраці зі Словаччиною, у т.ч. щодо виходу на ринок для українських експортерів, визначаються положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (вступила в силу 01.09.2017), насамперед, в частині запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Відповідно до графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, ставки ввізного мита на товари поступово зменшуються (завантажити Додаток І-А)
Інформація щодо актуальних ставок ввізного мита ЄС для товарів походженням з України, а також дані щодо оподаткування українських товарів у різних країнах ЄС та вимог до продукції доступні в режимі онлайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk.
Словацький ринок є відносно невеликим. Водночас, існують можливості та потенціал нарощування українського експорту в Словаччину, про що, зокрема, свідчить й стабільне збільшення його обсягів протягом останніх років.
Найбільш ефективним шляхом входження на словацький ринок є налагодження стабільних коопераційних зв’язків з діловими партнерами в Словацькій Республіці, у т.ч. щодо спільного випуску продукції. Така модель для українських експортерів є пріоритетною, оскільки суттєво спрощує залучення фінансування і розширює можливості реалізації своєї продукції за кордоном.
Поширеною практикою виходу на словацький ринок є т.зв. непрямий експорт. У рамках цієї моделі продукція виробляється українською компанією, а продається під брендом словацького партнера, який вже має достатні позиції на ринку.
Іншим варіантом експорту для українських виробників є створення в Словаччині дочірньої компанії, що дозволяє зберегти повний контроль над усіма етапами виробництва, експорту, просування, продажу продукції, надає додаткові можливості для освоєння ринків сусідніх країн, де схожі умови діяльності.
Перспективним шляхом виходу на ринок Словаччини є участь у тендерах на закупівлю товарів, робіт і послуг, що, однак, також передбачає наявність власного представництва на території Словаччини або ділового партнера.
На словацькому ринку діють сертифікати міжнародного взірця, що відповідають вимогам ЄС. Сертифікація товарів в Словацької Республіки проводиться органами з сертифікації, уповноваженими Управлінням зі стандартизації, метрології та державних випробувань (Úrad pre normalizáciu, metrológiu a skúšobníctvo Slovenskej republiky), який є центральним органом державного управління з горизонтальною структурою. Актуальна інформація про акредитовані для сертифікації організації доступна тут.
Ринок державних (публічних) закупівель в Словацькій Республіці динамічно розвивається та заслуговує на увагу з точки зору просування українського експорту товарів та послуг в Словаччині.
Ключовим нормативно-правовим актом, яким регулюються тендерні процедури в Словаччині, є Закон про публічні закупівлі. Цей Закон імплементує законодавчі норми у сфері публічних закупівель, які діють в рамках ЄС. Законом визначаються критерії, яким мають відповідати учасники тендерних процедур.
Головним центральним органом, відповідальним за підготовку нормативно-правових актів та забезпечення функціонування системи публічних закупівель в Словаччині, є Офіс державних закупівель.
До основних завдань Офісу належать: розробка концепції державних закупівель; здійснення державного управління та нагляду за публічними закупівлями; накладання санкцій за адміністративні правопорушення, співпраця з Європейською Комісією та забезпечення виконання інформаційних зобов'язань перед Європейською Комісією; подання звітів про результати державних закупівель та функціонування державних закупівель до уряду Словацької Республіки; ведення переліку суб’єктів господарювання та реєстру суб’єктів господарювання, яким заборонено брати участь у державних закупівлях; сертифікація системи для проведення електронних аукціонів; надання та періодичне оновлення повного переліку баз даних, що містять інформацію про економічних операторів у системі e-Certis, тощо.
У 2018 році Офіс державних закупівель запустив модернізовану інформаційну систему Електронних державних закупівель IS EVO, яка використовується для електронного зв'язку та обміну інформацією при державних закупівлях.
На сьогоднішній день існує низка платних ресурсів, які надають можливість ознайомитися та, в подальшому, взяти участь у публічних тендерах, зокрема, Еzakazky.sk, Тender.sk тощо.
Слід брати до уваги те, що документація для участі у тендері в Словаччині має бути, як правило, підготовлена словацькою мовою. Замовник також може вимагати надання певних документів з офіційним перекладом, завіреним у встановленому законодавством порядку. У цьому контексті для належної підготовки документів рекомендується користуватися послугами юридичних компаній, які добре орієнтуються в словацькому законодавстві.
Ефективним шляхом для забезпечення позитивного результату участі у тендерах в Словаччині є встановлення ділових контактів зі словацькими компаніями - постачальниками товарів та послуг, або заснування власної дочірньої компанії на території Словацької Республіки.
СЛОВАЦЬКЕ АГЕНТСТВО З РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ТОРГІВЛІ (при Міністерстві економіки Словаччини)
Словаччина, як член ЄС, пропонує українським експортерам стабільне економічне середовище, розвинену інфраструктуру та доступ до європейського ринку. Країна має значний попит на різноманітні товари, зокрема на продукцію агропромислового комплексу, машинобудування та легку промисловість. Крім того, географічна близькість та культурні зв’язки між Україною та Словаччиною спрощують ведення бізнесу.
Бізнес Словаччини адаптований до загальноєвропейських правил ведення підприємницької діяльності і керується аналогічними принципами, що й в інших країнах Європейського Союзу.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).
У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.
У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.
При цьому, одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проєктів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.
В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах.
Крім надання безпосереднього сприяння українським виробникам щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, МЗС разом із закордонними дипломатичними установами, на постійній основі проводить відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу за кордоном задля популяризації інвестиційного потенціалу України.
Зазначений інформаційний бюлетень містить чіткі рекомендації для банківських установ у державах-членах ЄС щодо здійснення розрахунків з українськими суб'єктами ЗЕД у звичайному режимі. Фінансові операції та транзакції, які стосуються суб'єктів ЗЕД з підконтрольних уряду України територій, повинні здійснюватися чи опрацьовуватися у звичайному режимі, як і в інших неокупованих областях України, оскільки на них не розповсюджуються санкції ЄС.
Для перевірки статусу українських суб'єктів підприємництва рекомендовано використовувати додаткову інформацію в платіжному повідомленні СВІФТ та перелік тимчасово окупованих територій України, який на постійній основі оновлюється Міністерством розвитку громад та територій України.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.