Адреса: Radvanská 35, 81101, Bratislava, Slovenská republika
Тел.: +421 259 202 832, +421 259 202 834
Факс: +421 254 412 651
Словацька Республіка є економічно розвинутою країною Центрально-Східної Європи, член ООН, СОТ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також інших впливових регіональних об’єднань – Вишеградської групи, Славковського формату тощо.
У 2022 році ВВП Словаччини склало 176 млрд. дол. США.
Словацька Республіка - індустріально-аграрна держава з ринковою економікою. Економіка країни поділена на сектори: сільське господарство, промисловість, транспорт, торгівля, сфера послуг та туризм. Найбільша частка у створенні ВВП припадає на сферу послуг (62%) та промисловість (35%).
Словацька економіка глибоко інтегрована з іншими економіками Європейського Союзу, насамперед, ФРН.
У рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу «Doing business 2021» Словаччина займає 45 місце. Словацька Республіка належить до групи країн із дуже високим рівнем індексу людського розвитку (39 місце) відповідно до Звіту про розвиток людства Програми розвитку ООН за 2020 р.
Важливу роль для економіки Словаччини відіграє зовнішня торгівля. Частка експорту у ВВП Словацької Республіки становить понад 90%.
Відповідно до офіційних статистичних даних України, за результатами торгівлі товарами та послугами між Україною та Словаччиною за 9 місяців 2022 року (січень-вересень) загальний товарообіг склав 1 854,2 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшився на 434,4 млн. доларів США, або на 30,6 %. Експорт товарів та послуг з України до Словаччини за цей період склав 1 202,4 млн. дол. США, тоді як імпорт – 651,8 млн. дол. США. Позитивне сальдо для України за цей період склало 550,6 млн. дол. США.
У разі збереження згаданої динаміки у ІV кварталі ц.р. очікується новий рекорд показників товарообігу між нашими країнами.
У 2021 році загальний товарообіг склав 2 005,4 млн. дол. США та у порівнянні з 2020 роком збільшився на 338,8 млн. доларів США, або на 20,3 %. При цьому експорт товарів та послуг з України до Словаччини склав 1045,5 млн. дол. США, тоді як імпорт склав 959,9 млн. дол. США. Позитивне сальдо для України за цей період склало 85,6 млн. дол. США. Підсумки торговельно-економічного співробітництва між Україною та Словацькою Республікою у 2021 році продемонстрували рекордне зростання показників товарообігу за останні 15 років.
Основними статтями експорту товарів з України в СР є: руди, шлаки і зола – 47,8 %, електричні машини – 9,1 % , чорні метали – 8,8 %, деревина і вироби з деревини – 4,2 %, м'ясо та їстівні субпродукти – 4 %, палива мінеральні; нафта і продукти їх перегонки – 3,9 %, органічні хімічні сполуки – 2,4 %, пластмаса, полімерні матеріали – 2 %, жири та олії тваринного та рослинного походження – 1,9 %, реактори ядерні, котли, машини – 1,9 %, залізничні локомотиви – 1,7 %, алюміній і вироби з нього – 1,2 %, алкогольна та безалкогольні напої та оцет– 1,1 %, меблі – 1 %.
Основними статтями імпорту товарів з СР в Україну є: засоби наземного транспорту, крім залізничного – 23,5 %, реактори ядерні, котли, машини – 17,5 %, нафта і продукти їх перегонки – 10,8 %, чорні метали –7,5 %, електричні машини – 7,5 %, пластмаси, полімерні матеріали – 4,7 %, папір та картон – 3,4 %, каучук, гума – 2,8 %, маса з деревини – 2,1 %, сіль, сірка, землі та каміння – 1,8 %, вироби з чорних металів – 1,7 %, прилади і апарати оптичні, фотографічні –1,3 %, фармацевтична продукція – 1,3 %, ефірні олії – 1 %.
У структурі українського експорту послуг в СР домінували: транспортні послуги – 59,8 %, ділові послуги -15,4 %, послуги з переробки матеріальних ресурсів – 7,9 %, послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні і інформаційні послуги – 7,8 %, послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій – 6,3 %.
У структурі імпорту послуг зі Словаччини в Україну домінували: транспортні послуги – 64,9 %, послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 14,2 %, ділові послуги – 10,6 %, державні та урядові послуги – 3,3 %, послуги пов’язані з подорожами – 2,8 % та послуги із страхування – 1,2 %.
Протягом 2022 р. було проведено значну роботу з метою активізації торговельно-економічної співпраці, зокрема, в контексті нових викликів, пов’язаних з повномасштабним вторгненням росії в Україну.
Незважаючи на військові дії у 2022 році вдалося відновити роботу Українсько-словацької змішаної комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, засідання якої не відбувалося з 2013 року (5-те засідання пройшло 8 грудня 2022 року, м.Київ).
Підприємницьку діяльність в СР можуть здійснювати як окремі особи (фізична особа) так і товариства (юридична особа).
На підставі Закону № 513/1991 «Про Торговий кодекс» підприємцем є:
особа зареєстрована в Торговому реєстрі;
особа, яка виконує свою діяльність на підставі ліцензії;
особа, яка виконує свою діяльність на підставі іншого дозволу на підприємницьку діяльність;
фізична особа, яка займається сільськогосподарською діяльністю і зареєстрована в списку фермерів.
Якщо іноземний громадянин на території Словацької Республіки хоче відкрити свою справу, йому необхідно оформити ліцензію на підприємницьку діяльність. Ліцензія на підприємницьку діяльність надає право займатися бізнесом і діє на всій території СР.
Один підприємець може здійснювати кілька видів торговельної діяльності, але на кожну з них у нього має бути дозвіл. Крім ліцензії іноземні громадяни зобов'язані отримати відповідний вид на проживання, який дає право на ведення торговельної діяльності в Словаччині.
Іноземний громадянин може вести торговельну діяльність в Словаччині як словацька або іноземна фізична особа в залежності від типу наданого дозволу на проживання.
Словацькою фізичною особою вважається особа, яка проживає на території Словацької Республіки, а іноземною - яка проживає або має зареєстрований офіс за межами СР.
Іноземець, який проживає на території СР, - це іноземний громадянин, якому було надано дозвіл на проживання в Словаччині. При наявності постійного виду на проживання іноземний громадянин може вести торговельну діяльність як словацька фізична особа.
Іноземець, який проживає за межами Словацької Республіки, - це іноземний громадянин, який не має постійного виду на проживання в Словаччині. Іноземний громадянин, який проживає за межами території Словацької Республіки, може вести торговельну діяльність тільки як іноземна особа. Іноземна особа може вести підприємницьку діяльність на тих же умовах і в тій же мірі, що і словацька фізична особа або словацька юридична особа.
ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНОГО ОСОБИ
Іноземна особа, яка бажає вести підприємницьку діяльність в Словаччині, повинна мати зареєстровану компанію або представництво своєї компанії на території Словацької Республіки.
Ведення бізнесу шляхом відкриття представництва іноземної компанії в СР можливо, якщо іноземець за місцем свого постійного проживання є підприємцем в тій же сфері бізнесу.
Ведення бізнесу через підприємство іноземної особи можливо лише в тих випадках, коли іноземець не є підприємцем за місцем свого постійного проживання, або якщо він хоче вести підприємницьку діяльність на території Словацької Республіки в іншій сфері бізнесу, що є відмінною від тієї, яку він здійснює в місці свого постійного проживання.
УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Перед тим, як почати вести підприємницьку діяльність, необхідно виконати наступні умови (в залежності від громадянства іноземця і типу його виду на проживання в Словаччині), після чого іноземець може почати вести бізнес.
Громадянин третьої країни, який має постійний вид на проживання в Словаччині, є словацькою фізичною особою. Для того, щоб почати бізнес, досить отримати торгову ліцензію. Почати бізнес можна в день реєстрації торговельної діяльності або, якщо вказано пізніший день початку торгової діяльності, то з цієї дати.
Громадянин третьої країни, який має певний тип тимчасової посвідки на проживання в Словаччині, що дозволяє йому вести торговельну діяльність, зобов'язаний отримати торгову ліцензію. В цьому випадку, розпочати підприємницьку діяльність можна з дня отримання реєстраційного посвідчення або, якщо в ліцензії зазначено більш пізньої дати початку дії, то з цієї дати.
Громадянин третьої країни, який не має посвідку на проживання в Словаччині, зобов'язаний:
отримати торговельну ліцензію
отримати тимчасову посвідку на проживання
Можна розпочати підприємницьку діяльність в день отримання тимчасової посвідки на проживання або, якщо в ліцензії зазначено більш пізньої дати початку дії, то з цієї дати.
Громадянин держави-члена ЄС / ЄЕЗ, який має зареєстрований вид на проживання в Словаччині, є словацькою фізичною особою, і йому або їй досить отримати торгову ліцензію, щоб почати вести бізнес. Розпочати підприємницьку діяльність можна в день реєстрації торговельної діяльності або, якщо вказано пізніший день початку торгової діяльності, то з цієї дати.
РЕЄСТРАЦІЯ КОМПАНІЇ
Товариство з обмеженою відповідальністю
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - це різновид господарського товариства, найбільш часто використовуваний у підприємницькій діяльності. ТОВ може бути засноване однією або кількома акціонерами (не більше 50). Однак ТОВ з одним акціонером не може бути єдиним засновником або єдиним акціонером іншого товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю в обов'язковому порядку створює статутний капітал в розмірі не менше 5000 євро. Мінімальний внесок акціонера являє суму в розмірі 750 євро.
Розпочати господарську діяльність у вигляді ТОВ досить складно, тому рекомендується при заснуванні ТОВ звернутися за послугами юриста або іншого фахівця. Перед початком підприємницької діяльності у формі ТОВ потрібно зробити наступні кроки.
Започаткування ТОВ
На першому етапі необхідно вибрати фірмову назву товариства, предмет діяльності та місце знаходження, скласти суспільний договір або установчий документ (підписи повинні бути завірені нотаріусом).
Дозвіл на проживання при заснуванні ТОВ
Дозвіл на проживання з метою зайняття підприємницькою діяльністю за допомогою ТОВ може отримати іноземний громадянин, який є виконавчим директором ТОВ. В такому випадку необхідно пред'явити суспільний договір або установчий документ, із завіреними нотаріусом підписами, в якому іноземний громадянин вказується як виконавчий директор ТОВ. Якщо ж іноземний громадянин стає виконавчим директором вже діючого ТОВ, то він повинен пред'явити виписку з торговельного реєстру даного ТОВ і постанову загальних зборів, що іноземний громадянин після отримання дозволу на проживання стане виконавчим директором ТОВ.
Реєстрація в торговому реєстрі
Клопотання про внесення в торговий реєстр подається до відповідного реєстраційного суду в місці знаходження ТОВ. Клопотання про реєстрацію необхідно подати протягом 90 днів з моменту заснування ТОВ або отримання ліцензії на підприємницьку діяльність. До подачі заяви про реєстрацію необхідно внести основну частину (частку) статутного капіталу (або в повному розмірі, якщо мова йде про одного засновника). При подачі клопотання про реєстрацію в торговому реєстрі подаються такі документи:
заповнений формуляр відповідної форми;
суспільний договір або установчий документ (в двох примірниках);
довідку про правомочність на використання нерухомого майна, зазначених вище в якості місця підприємницької діяльності;
статут, якщо він був затверджений / прийнятий (в 2 примірниках);
у випадку, якщо товариство було засновано однією фізичною особою, то письмова заява засновника про те, що він не є єдиним акціонером в більш ніж двох ТОВ;
ліцензію на підприємницьку діяльність / концесійний документ (в 2 примірниках);
письмову заяву вкладника про оплату внеску або його частини окремими акціонерами (в 2 примірниках);
дозвіл податкової інспекції на реєстрацію ТОВ в торговому реєстрі.
Словацька Республіка є членом ЄС і на її ринок поширюються правила та умови діяльності, що діють на єдиному ринку Євросоюзу. Повноваження у сфері торговельної політики делеговані країнами-членами ЄС Європейській комісії.
Рамкові умови економічної співпраці зі Словаччиною, у т.ч. щодо виходу на ринок для українських експортерів, визначаються положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (вступила в силу 01.09.2017 р.), насамперед, в частині запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ).
Відповідно до графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, ставки ввізного мита на товари поступово зменшуються (завантажити Додаток І-А можна за посиланням)
Інформація щодо актуальних ставок ввізного мита ЄС для товарів походженням з України, а також дані щодо оподаткування українських товарів у різних країнах ЄС та вимог до продукції доступні в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk за посиланням.
Словацький ринок є відносно невеликим. Водночас, існують можливості та потенціал нарощування українського експорту в СР, про що, зокрема, свідчить й стабільне збільшення його обсягів протягом останніх років.
Найбільш ефективним шляхом входження на словацький ринок є налагодження стабільних коопераційних зв’язків з діловими партнерами в Словацькій Республіці, у т.ч. щодо спільного випуску продукції. Така модель для українських експортерів є пріоритетною, оскільки суттєво спрощує залучення фінансування і розширює можливості реалізації своєї продукції за кордоном.
Поширеною практикою виходу на словацький ринок є т.зв. непрямий експорт. У рамках цієї моделі продукція виробляється українською компанією, а продається під брендом словацького партнера, який вже має достатні позиції на ринку.
Іншим варіантом експорту для українських виробників є створення в Словаччині дочірньої компанії, що дозволяє зберегти повний контроль над усіма етапами виробництва, експорту, просування, продажу продукції, надає додаткові можливості для освоєння ринків сусідніх країн, де схожі умови діяльності.
Перспективним шляхом виходу на ринок СР є участь у тендерах на закупівлю товарів, робіт і послуг, що, однак, також передбачає наявність власного представництва на території Словаччини або ділового партнера.
На словацькому ринку діють сертифікати міжнародного взірця, що відповідають вимогам ЄС. Сертифікація товарів в Словацької Республіки проводиться органами з сертифікації, уповноваженими Управлінням зі стандартизації, метрології та державних випробувань (Úrad pre normalizáciu, metrológiu a skúšobníctvo Slovenskej republiky), який є центральним органом державного управління з горизонтальною структурою. Актуальна інформація про акредитовані для сертифікації організації доступна за посиланням.
Ринок державних (публічних) закупівель в Словацькій Республіці (СР) динамічно розвивається та заслуговує на увагу з точки зору просування українського експорту товарів та послуг в СР.
Ключовим нормативно-правовим актом, яким регулюються тендерні процедури в СР, є Закон про публічні закупівлі (№343/2015 Z. z.), з яким можна ознайомитися за цим посиланням. Цей Закон імплементує законодавчі норми у сфері публічних закупівель, які діють в рамках ЄС. Законом визначаються критерії, яким мають відповідати учасники тендерних процедур.
Головним центральним органом, відповідальним за підготовку нормативно-правових актів та забезпечення функціонування системи публічних закупівель в Словаччині, є Офіс державних закупівель.
До основних завдань Офісу належать: розробка концепції державних закупівель; здійснення державного управління та нагляду за публічними закупівлями; накладання санкцій за адміністративні правопорушення, співпраця з Європейською Комісією та забезпечення виконання інформаційних зобов'язань перед Європейською Комісією; подання звітів про результати державних закупівель та функціонування державних закупівель до уряду Словацької Республіки; ведення переліку суб’єктів господарювання та реєстру суб’єктів господарювання, яким заборонено брати участь у державних закупівлях; сертифікація системи для проведення електронних аукціонів; надання та періодичне оновлення повного переліку баз даних, що містять інформацію про економічних операторів у системі e-Certis, тощо.
У 2018 році Офіс державних закупівель запустив модернізовану інформаційну систему Електронних державних закупівель IS EVO, яка використовується для електронного зв'язку та обміну інформацією при державних закупівлях. З нею можна ознайомитися за цим посиданням.
На сьогоднішній день існує низка платних ресурсів, які надають можливість ознайомитися та, в подальшому, взяти участь у публічних тендерах, зокрема, Еzakazky.sk, Тender.sk тощо.
Слід брати до уваги те, що документація для участі у тендері в СР має бути, як правило, підготовлена словацькою мовою. Замовник також може вимагати надання певних документів з офіційним перекладом, завіреним у встановленому законодавством порядку. У цьому контексті для належної підготовки документів рекомендується користуватися послугами юридичних компаній, які добре орієнтуються в словацькому законодавстві.
Ефективним шляхом для забезпечення позитивного результату участі у тендерах в СР є встановлення ділових контактів зі словацькими компаніями - постачальниками товарів та послуг, або заснування власної дочірньої компанії на території Словацької Республіки.
Словацька Республіка вважається однією з найбільш привабливих країн для ведення бізнесу. В країні створені сприятливі умови для підприємницької діяльності: усталені правові рамки і цивілізована судова система, яка захищає приватну власність, доступні кредитні ресурси, помірне податкове навантаження тощо. Позитивом для ведення бізнесу є низький рівень економічної злочинності, стабільність валюти та банківської системи.
Бізнес Словаччини адаптований до загальноєвропейських правил ведення підприємницької діяльності і керується аналогічними принципами, що й в інших країнах Європейського Союзу.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).
У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.
У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.
При цьому одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проектів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.
В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах.
отримання дипломатичного сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів;
отримання сприяння в організації та участі у виставкових заходах ат форумах за кордоном;
включення підприємства до бази даних Ради експортерів та інвесторів (РЕІ) для надсилання, у разі надходження, пропозицій іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі, інформацїі щодо виставок та форумів за кордоном, організованих МЗС заходів для експортерів, інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.