Адреса: Radvanská 35, 81101, Bratislava, Slovenská republika
Тел.: +421 259 202 832, +421 259 202 834
Факс: +421 254 412 651
Словацька Республіка є економічно розвинутою країною Центрально-Східної Європи, член ООН, СОТ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також інших впливових регіональних об’єднань – Вишеградської групи, Славковського формату тощо.
Словацька Республіка - індустріально-аграрна держава з ринковою економікою. Економіка країни поділена на сектори: сільське господарство, промисловість, транспорт, торгівля, сфера послуг та туризм. Найбільша частка у створенні ВВП припадає на сферу послуг (62%) та промисловість (35%).
У 2022 році ВВП Словаччини склало 176 млрд. дол. США. За статистичними даними трьох кварталів 2023 року економіка Словаччини демонструвала зростання на рівні 1,3%.
Висока інфляція у 2023 році продовжувала суттєво знижувати величину ВВП у постійних цінах порівняно з його номінальним значенням. Про це свідчить оцінка ВВП і зайнятості у 2-му кварталі цього року, опублікована Статистичним управлінням Словацької Республіки. Зокрема, загальна зайнятість у звітний період досягла 2,432 мільйона осіб і зросла на 0,1 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Окремі галузі, показники яких відображаються у валовій доданій вартості, зберегли хороші результати у 2 кварталі 2023 року. Обсяг ВВП в поточних цінах сягнув 27,6 млрд. євро, що в постійних цінах становило 21,1 млрд. євро. євро. Таким чином, у річному обчисленні додана вартість зберегла зростання на рівні 3,3%.
Річний приріст ВВП охопив усі 10 спостережуваних галузей економіки. Найбільше вплинуло зростання промисловості на 3%, яка є найважливішою галуззю виробництва за вагою з часткою 22,1% у доданій вартості всієї економіки. Позитивні показники всього промислового виробництва змогли зберегти три галузі, а саме виробництво транспортних засобів на 35,7%, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів на 28,3% та інше виробництво, ремонт і монтаж машин, зарядних пристроїв на 1,4%.
Важливу роль для економіки Словаччини відіграє зовнішня торгівля. Частка експорту у ВВП Словацької Республіки становить понад 90%.
Словацька економіка глибоко інтегрована з іншими економіками Європейського Союзу, насамперед, ФРН та Чеською Республікою.
Відповідно до офіційних статистичних даних України, за січень-жовтень 2023 року товарообіг між Україною та Словаччиною склав 2 248,7 млн дол. США, що на 6,9% або на 146,1 млн дол. США більше обсягів торгівлі товарами за відповідний період минулого року.
Обсяги експорту українських товарів до Словаччини склали 931,5 млн дол. США та зменшились на 29,2% (або на -384,0 млн дол. США). Обсяги імпорту зросли на 67,4% (або на +530,1 млн дол. США) та склали 1 317,2 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає -385,7 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словаччини переважають поставки: руд, шлаків і золи – 46,0%; м'яса та їстівних субпродуктів – 9,8%; електричних машин – 9,3%; палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 6,9%; зернових культур – 6,3%; деревини і виробів з деревини – 3,4%; залізничних локомотивів – 2,6%.
У структурі імпорту словацьких товарів домінують поставки: палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 36,5%; засобів наземного транспорту, крім залізничного – 22,0%; чорних металів – 9,5%; пластмас, полімерних матеріалів – 4,3%; електричних машин – 3,6%; реакторів ядерних, котлів, машин – 3,3%.
За результатами 2022 року Словаччина займала 9 місце за обсягами двосторонньої торгівлі між Україною та країнами Європи з питомою вагою 4,2% від загального обсягу.
Обсяги торгівлі товарами та послугами склали 2 566,6 млн дол. США та збільшилися у порівнянні з 2021 роком на 28,2%, експорт склав 1 543,2 млн дол. США та збільшився на 48,1%, імпорт 1 023,4 млн дол. США та зріс на 6,6%, сальдо позитивне +519,8 млн дол. США.
У структурі товарного експорту переважали поставки: руд, шлаків і золи – 37,2%; палив мінеральних; нафта і продуктів її перегонки – 19,5%; зернових культур – 7,6%; електричних машин – 7,6%; насіння і плодів олійних росли – 5,6%; м'яса та їстівних субпродуктів – 4,3%; деревини і виробів з деревини – 2,9%.
У структурі товарного імпорту домінували поставки: палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 33,5%; засобів наземного транспорту, крім залізничного – 12,0%; чорних металів – 10,8%; різного – 8,4%; пластмас, полімерних матеріалів – 5,6%; реакторів ядерних, котлів, машин – 4,8%; електричних машин – 4,8%; паперу та картону – 3,1%.
Торгівля послугами склала 73,7 млн дол. США та у порівнянні з 2021 роком зменшилася на 11,3%, експорт - 38,8 млн дол. США (-20,7%), імпорт - 34,9 млн дол. США (-11,4%), сальдо позитивне +3,9 млн дол. США.
У структурі українського експорту послуг до Словаччини домінували: транспортні послуги – 63%; ділові послуги – 13,8%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 12,3%; послуги у сфері телекомунікацій – 5,4%.
У структурі імпорту послуг зі Словаччини домінували: транспортні послуги – 73,9%; послуги у сфері телекомунікацій – 11,7%; ділові послуги – 9,6%.
Підприємницька діяльність у Словацькій Республіці здійснюється на підставі Закону «Про підриємницьку діяльність» від 1991 року №455/1991.
Підприємницьку діяльність в СР можуть здійснювати як окремі особи (фізична особа) так і товариства (юридична особа).
На підставі Закону № 513/1991 «Про Торговий кодекс» підприємцем є:
Якщо іноземний громадянин на території Словацької Республіки хоче відкрити свою справу, йому необхідно оформити ліцензію на підприємницьку діяльність. Ліцензія на підприємницьку діяльність надає право займатися бізнесом і діє на всій території СР.
Один підприємець може здійснювати кілька видів торговельної діяльності, але на кожну з них у нього має бути дозвіл. Крім ліцензії іноземні громадяни зобов'язані отримати відповідний вид на проживання, який дає право на ведення торговельної діяльності в Словаччині.
Іноземний громадянин може вести торговельну діяльність в Словаччині як словацька або іноземна фізична особа в залежності від типу наданого дозволу на проживання.
Словацькою фізичною особою вважається особа, яка проживає на території Словацької Республіки, а іноземною - яка проживає або має зареєстрований офіс за межами СР.
Іноземець, який проживає на території СР, - це іноземний громадянин, якому було надано дозвіл на проживання в Словаччині. При наявності постійного виду на проживання іноземний громадянин може вести торговельну діяльність як словацька фізична особа.
Іноземець, який проживає за межами Словацької Республіки, - це іноземний громадянин, який не має постійного виду на проживання в Словаччині. Іноземний громадянин, який проживає за межами території Словацької Республіки, може вести торговельну діяльність тільки як іноземна особа. Іноземна особа може вести підприємницьку діяльність на тих же умовах і в тій же мірі, що і словацька фізична особа або словацька юридична особа.
Іноземна особа, яка бажає вести підприємницьку діяльність в Словаччині, повинна мати зареєстровану компанію або представництво своєї компанії на території Словацької Республіки.
Ведення бізнесу шляхом відкриття представництва іноземної компанії в СР можливо, якщо іноземець за місцем свого постійного проживання є підприємцем в тій же сфері бізнесу.
Ведення бізнесу через підприємство іноземної особи можливо лише в тих випадках, коли іноземець не є підприємцем за місцем свого постійного проживання, або якщо він хоче вести підприємницьку діяльність на території Словацької Республіки в іншій сфері бізнесу, що є відмінною від тієї, яку він здійснює в місці свого постійного проживання.
Перед тим, як почати вести підприємницьку діяльність, необхідно виконати наступні умови (в залежності від громадянства іноземця і типу його виду на проживання в Словаччині), після чого іноземець може почати вести бізнес.
Громадянин третьої країни, який має постійний вид на проживання в Словаччині, є словацькою фізичною особою. Для того, щоб почати бізнес, досить отримати торгову ліцензію. Почати бізнес можна в день реєстрації торговельної діяльності або, якщо вказано пізніший день початку торгової діяльності, то з цієї дати.
Громадянин третьої країни, який має певний тип тимчасової посвідки на проживання в Словаччині, що дозволяє йому вести торговельну діяльність, зобов'язаний отримати торгову ліцензію. В цьому випадку, розпочати підприємницьку діяльність можна з дня отримання реєстраційного посвідчення або, якщо в ліцензії зазначено більш пізньої дати початку дії, то з цієї дати.
Громадянин третьої країни, який не має посвідку на проживання в Словаччині, зобов'язаний:
Можна розпочати підприємницьку діяльність в день отримання тимчасової посвідки на проживання або, якщо в ліцензії зазначено більш пізньої дати початку дії, то з цієї дати.
Громадянин держави-члена ЄС / ЄЕЗ, який має зареєстрований вид на проживання в Словаччині, є словацькою фізичною особою, і йому або їй досить отримати торгову ліцензію, щоб почати вести бізнес. Розпочати підприємницьку діяльність можна в день реєстрації торговельної діяльності або, якщо вказано пізніший день початку торгової діяльності, то з цієї дати.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - це різновид господарського товариства, найбільш часто використовуваний у підприємницькій діяльності. ТОВ може бути засноване однією або кількома акціонерами (не більше 50). Однак ТОВ з одним акціонером не може бути єдиним засновником або єдиним акціонером іншого товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю в обов'язковому порядку створює статутний капітал в розмірі не менше 5000 євро. Мінімальний внесок акціонера являє суму в розмірі 750 євро.
Розпочати господарську діяльність у вигляді ТОВ досить складно, тому рекомендується при заснуванні ТОВ звернутися за послугами юриста або іншого фахівця. Перед початком підприємницької діяльності у формі ТОВ потрібно зробити наступні кроки.
На першому етапі необхідно вибрати фірмову назву товариства, предмет діяльності та місце знаходження, скласти суспільний договір або установчий документ (підписи повинні бути завірені нотаріусом).
Дозвіл на проживання з метою зайняття підприємницькою діяльністю за допомогою ТОВ може отримати іноземний громадянин, який є виконавчим директором ТОВ. В такому випадку необхідно пред'явити суспільний договір або установчий документ, із завіреними нотаріусом підписами, в якому іноземний громадянин вказується як виконавчий директор ТОВ. Якщо ж іноземний громадянин стає виконавчим директором вже діючого ТОВ, то він повинен пред'явити виписку з торговельного реєстру даного ТОВ і постанову загальних зборів, що іноземний громадянин після отримання дозволу на проживання стане виконавчим директором ТОВ.
Клопотання про внесення в торговий реєстр подається до відповідного реєстраційного суду в місці знаходження ТОВ. Клопотання про реєстрацію необхідно подати протягом 90 днів з моменту заснування ТОВ або отримання ліцензії на підприємницьку діяльність. До подачі заяви про реєстрацію необхідно внести основну частину (частку) статутного капіталу (або в повному розмірі, якщо мова йде про одного засновника). При подачі клопотання про реєстрацію в торговому реєстрі подаються такі документи:
Словацька Республіка є членом ЄС і на її ринок поширюються правила та умови діяльності, що діють на єдиному ринку Євросоюзу. Повноваження у сфері торговельної політики делеговані країнами-членами ЄС Європейській комісії.
Рамкові умови економічної співпраці зі Словаччиною, у т.ч. щодо виходу на ринок для українських експортерів, визначаються положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (вступила в силу 01.09.2017 р.), насамперед, в частині запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ).
Відповідно до графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, ставки ввізного мита на товари поступово зменшуються (завантажити Додаток І-А можна за посиланням)
Інформація щодо актуальних ставок ввізного мита ЄС для товарів походженням з України, а також дані щодо оподаткування українських товарів у різних країнах ЄС та вимог до продукції доступні в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk за посиланням.
Словацький ринок є відносно невеликим. Водночас, існують можливості та потенціал нарощування українського експорту в СР, про що, зокрема, свідчить й стабільне збільшення його обсягів протягом останніх років.
Найбільш ефективним шляхом входження на словацький ринок є налагодження стабільних коопераційних зв’язків з діловими партнерами в Словацькій Республіці, у т.ч. щодо спільного випуску продукції. Така модель для українських експортерів є пріоритетною, оскільки суттєво спрощує залучення фінансування і розширює можливості реалізації своєї продукції за кордоном.
Поширеною практикою виходу на словацький ринок є т.зв. непрямий експорт. У рамках цієї моделі продукція виробляється українською компанією, а продається під брендом словацького партнера, який вже має достатні позиції на ринку.
Іншим варіантом експорту для українських виробників є створення в Словаччині дочірньої компанії, що дозволяє зберегти повний контроль над усіма етапами виробництва, експорту, просування, продажу продукції, надає додаткові можливості для освоєння ринків сусідніх країн, де схожі умови діяльності.
Перспективним шляхом виходу на ринок СР є участь у тендерах на закупівлю товарів, робіт і послуг, що, однак, також передбачає наявність власного представництва на території Словаччини або ділового партнера.
На словацькому ринку діють сертифікати міжнародного взірця, що відповідають вимогам ЄС. Сертифікація товарів в Словацької Республіки проводиться органами з сертифікації, уповноваженими Управлінням зі стандартизації, метрології та державних випробувань (Úrad pre normalizáciu, metrológiu a skúšobníctvo Slovenskej republiky), який є центральним органом державного управління з горизонтальною структурою. Актуальна інформація про акредитовані для сертифікації організації доступна за посиланням.
Ринок державних (публічних) закупівель в Словацькій Республіці (СР) динамічно розвивається та заслуговує на увагу з точки зору просування українського експорту товарів та послуг в СР.
Ключовим нормативно-правовим актом, яким регулюються тендерні процедури в СР, є Закон про публічні закупівлі (№343/2015 Z. z.), з яким можна ознайомитися за цим посиланням. Цей Закон імплементує законодавчі норми у сфері публічних закупівель, які діють в рамках ЄС. Законом визначаються критерії, яким мають відповідати учасники тендерних процедур.
Головним центральним органом, відповідальним за підготовку нормативно-правових актів та забезпечення функціонування системи публічних закупівель в Словаччині, є Офіс державних закупівель.
До основних завдань Офісу належать: розробка концепції державних закупівель; здійснення державного управління та нагляду за публічними закупівлями; накладання санкцій за адміністративні правопорушення, співпраця з Європейською Комісією та забезпечення виконання інформаційних зобов'язань перед Європейською Комісією; подання звітів про результати державних закупівель та функціонування державних закупівель до уряду Словацької Республіки; ведення переліку суб’єктів господарювання та реєстру суб’єктів господарювання, яким заборонено брати участь у державних закупівлях; сертифікація системи для проведення електронних аукціонів; надання та періодичне оновлення повного переліку баз даних, що містять інформацію про економічних операторів у системі e-Certis, тощо.
У 2018 році Офіс державних закупівель запустив модернізовану інформаційну систему Електронних державних закупівель IS EVO, яка використовується для електронного зв'язку та обміну інформацією при державних закупівлях. З нею можна ознайомитися за цим посиданням.
На сьогоднішній день існує низка платних ресурсів, які надають можливість ознайомитися та, в подальшому, взяти участь у публічних тендерах, зокрема, Еzakazky.sk, Тender.sk тощо.
Слід брати до уваги те, що документація для участі у тендері в СР має бути, як правило, підготовлена словацькою мовою. Замовник також може вимагати надання певних документів з офіційним перекладом, завіреним у встановленому законодавством порядку. У цьому контексті для належної підготовки документів рекомендується користуватися послугами юридичних компаній, які добре орієнтуються в словацькому законодавстві.
Ефективним шляхом для забезпечення позитивного результату участі у тендерах в СР є встановлення ділових контактів зі словацькими компаніями - постачальниками товарів та послуг, або заснування власної дочірньої компанії на території Словацької Республіки.
Ділові та галузеві асоціації СР
МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ДІЛОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Адреса: Pribinova 4, 811 09 Bratislava
Телефон: +421 949 794 017 E-mail: [email protected]
СЛОВАЦЬКА АСОЦІАЦІЯ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ТОРГІВЛІ (при Міністерстві економіки СР)
Адреса: Mlynské nivy 44/b, 821 09, Bratislava
Телефон: +421 2 58 260 100, 101
E-mail: [email protected], [email protected], [email protected]
ТПП CЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
Адреса: Grösslingová 4, 816 03 Bratislava
Телефон: +421 254 131 228, +421 254 433 291, E-mail: [email protected] Web: https://www.sopk.sk//
web.sopk.sk/index.php
ТПП Братиславський край
Адреса: Jašíková 6, 826 73 Bratislava,
Телефон: +421 2/48291257, +421 2/48291260, E-mail: [email protected] Web:
https://www.sopk.sk/category/ba/
ТПП Банськобистрицький край
Адреса: Nám.Š.Moysesa 4, 974 01 Banská Bystrica,
Телефон: +421 48/4125634, č.faxu: +421 48/4125634, E-mail: [email protected] Web: https://www.sopk.sk/bb/
ТПП Кошицький край
Адреса: Bencúrova 13, 040 01 Košice,
Телефон: +421 55/6220640, +421 904 876 992, E-mail: [email protected] Web: https://www.sopk.sk/ke/
ТПП Нітрянський край
Адреса: Akademická 4, 949 01 Nitra,
Телефон: +421 37/6535466, +421 37/7336739, E-mail: [email protected] Web: https://www.sopk.sk/nr/kontakty/
ТПП Пряшівський край
Адреса:Vajanského 10, P.O.BOX 246, 080 01 Prešov,
Телефон: +42151/7732818, +42151/7732413, E-mail: [email protected] Web: https://www.sopk.sk/po/
ТПП Тренчінський край
Адреса: Jilemnického 2, 911 01 Trenčín,
Телефон: +42132/6523834, +42132/6521023, E-mail: [email protected] Web: https://www.sopk.sk/tn/
ТПП Трнавський край
Адреса: Trhová 2, 917 01 Trnava,
Телефон: +42133/5512588, +42133/5512603, E-mail: [email protected] Web: https://sopk.sk/tt/
ТПП Жілінський край
Адреса: Hálkova 31, 010 01 Žilina,
Телефон: +42141/7235655, +42141/7235653, E-mail: [email protected] Web: https://sopk.sk/za/
Міністерство економіки СР
Ministerstvo hospodárstva Slovenskej republiky
Адреса: Mlynské nivy 44/a, 827 15 Bratislava 212
Телефон: +420 02/4854 1111
E-mail: [email protected]
Web: https://www.mhsr.sk/
Міністерство сільського господарства та розвитку села CР
Ministerstvo pôdohospodárstva a rozvoja vidieka SR
Адреса: Dobrovičova 12, 812 66 Bratislava
Телефон: +421 2 59 266 111
E-mail: [email protected]
Web: https://www.mpsr.sk/
Міністерство транспорту та будівництва СР
Ministerstvo dopravy a výstavby SR
Адреса: Námestie slobody 6, 811 06 Bratislava
Телефон: +421 2/ 5949 4111
E-mail: [email protected]
Управління з технічної стандартизації, метрології та державних випробувань CР
Úradu pre normalizáciu, metrológiu a skúšobníctvo
Адреса: Štefanovičova 3, Bratislava 15
Телефон: +42+1 948/876 004
E-mail: [email protected]
Web: https:// www.unms.sk
База даних, акредитованих в Словацькій Республіці для сертифікації організацій, (англійською мовою)
Для пошуку ділового партнера в також можна скористатися можливостями Словацького агентства розвитку інвестицій та торгівлі «SARIO».
1. «Incheba a.s.»,
85101 Bratislava, Viedenská cesta 3 – 7,
tel.: +4212-6727-1111,
mail: [email protected],
web: www.incheba.sk
2. «Agrokomplex š.p.»
94901 Nitra-Chrenová, Výstavná 654/4,
tel.: +42-037-657-2111,
mail: [email protected],
web: www.agrokomplex.sk
3. «EXPO CENTER a.s.»
91140 Trenčín, K výstavisku 447/14,
tel.: +42-032-770-4320,
mail: [email protected],
web: www.expocenter.sk
Словацька Республіка вважається однією з найбільш привабливих країн для ведення бізнесу. В країні створені сприятливі умови для підприємницької діяльності: усталені правові рамки і цивілізована судова система, яка захищає приватну власність, доступні кредитні ресурси, помірне податкове навантаження тощо. Позитивом для ведення бізнесу є низький рівень економічної злочинності, стабільність валюти та банківської системи.
Бізнес Словаччини адаптований до загальноєвропейських правил ведення підприємницької діяльності і керується аналогічними принципами, що й в інших країнах Європейського Союзу.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).
У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.
У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.
При цьому одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проектів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.
В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах.
Більше інформації Ви знайдете на сайті РЕІ.
Заповнити анкету експортера для:
Інформуємо, що у зв’язку з тимчасовою окупацією окремих районів Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей Європейським Союзом запроваджені санкції щодо заборони ведення торгових, платіжних та інших зовнішньоекономічних операцій на тимчасово окупованих територіях України.
У зв’язку з цим, Генеральним директоратом Європейської Комісії «Фінансова стабільність, фінансові послуги та Союз ринку капіталу» (ГД ЄК ФІСМА) було оприлюднено відповідні роз’яснення для фінансових інституцій та суб’єктів господарювання в ЄС, посилання: finance.ec.europa.eu/document/download/66e8fd7d-8057-4b9b-96c2-5e54bf573cd1_en?filename=faqs-sanctions-russiaconsolidated_en.pdf (частина D. Trade and Customs, пункт 9 Oblast, стор. 190).
Зокрема, у роз’ясненнях ЄК чітко зазначено про відсутність обмежень щодо фінансових операцій, які здійснюються кредитними установами ЄС в процесі проведення торговельних операцій і надання послуг на підконтрольних Україні територіях Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей. Кредитні установи ЄС можуть здійснювати зовнішньоекономічні операції в цих областях так само, як і операції з іншими кредитними установами в будь-якій іншій області нашої держави. Додатково забезпечено конкретизацію статусу стосовно міст Запоріжжя і Херсон як таких, що не відносяться до тимчасово окупованих територій і є підконтрольними Україні.
Просимо враховувати при веденні зовнішньоекономічної діяльності.