-    Шановний пане Посол, в Україні відбулося повне перезавантаження влади, причому в украй складних умовах – окупації Криму, збройного конфлікту на Сході України, складній соціально-економічній ситуації, що зумовлено російською агресією. Для Словаччини, як сусідньої країни, критично важливо бачити Україну стабільною та процвітаючою державою, адже від цього безпосередньо залежить і благополуччя словаків. Тож, пане Посол, яким шляхом піде Україна?

Насамперед, щиро вдячний за інтерес до нашої країни та надану можливість його задовольнити. Так, дійсно, ми завершили формування нової влади – ми обрали нового Президента України, новий парламент, в якому створено провладну коаліцію, а також призначено новий Уряд.  

Як Ви вірно зазначили, перезавантаження влади відбулося у вкрай складній безпековій, політичній та економічній ситуації. Фактично, в умовах війни з Росією, призупинення повноцінного функціонування ряду важливих промислових регіонів України, втрати біля 20% економіки країни, додаткових бюджетних навантаженнях на оборону України, необхідності сплати боргів попередньої  влади, підтримки національної валюти тощо. Ми, по суті, поставлені в жорсткі рамки виживання.

З огляду на обмежене поле для маневру та стислі часові рамки нова українська влада чітко визначила основні орієнтири та напрями утвердження життєдіяльності нашої держави. Головний стратегічний напрям – це максимальна інтеграція в Європейський Союз відповідно до положень підписаної Угоди між Україною та ЄС про асоціацію.

Основні засади подальшого утвердження та розвитку Української держави, нашого європейського поступу конкретизовані Президентом України Петром Порошенком у його Стратегії 2020, яка і стала орієнтиром для нашого Уряду.

Петро Порошенко – як гарант Української держави – за короткий період свого президентства  зосередив свої зусилля, головним чином, на отриманні надійних гарантій зовнішньої безпеки, подолання тотальної корумпованості державного апарату, судової системи, а також безробіття, бідності та соціальної несправедливості. І зроблено вже чимало як у контексті збереження незалежності країни, підвищення рівня обороноздатності, так і в інших зазначених сферах життєдіяльності. І тут я б хотів підкреслити, що завдяки зовнішньополітичним зусиллям нашого Президента ми маємо таку необхідну та вагому підтримку Євросоюзу та США, які консолідувалися у боротьбі з російською агресією.

Глава Української держави аргументовано підкреслює, що випробування об’єднали країну, що нині майже 100% громадян України виступають за єдину країну, за її майбутнє в європейській сім’ї. Саме тому Президент визначив головною таку амбітну ціль, як набуття Україною членства в ЄС.

Головним завданням у досягненні цієї мети є імплементація Угоди між ЄС та Україною про асоціацію, що склало основу Європейської Програми новопризначеного Уряду України на 2015-2016 роки, яка була схвалена Верховною Радою України 11 грудня. 

Тобто, основна мета цієї конкретної та амбітної Програми – створити політичну та економічну основу для набуття нашою державою членства в ЄС. Сьогодні Україна, з одного боку, у вкрай критичній ситуації, з іншого, ми маємо вагому підтримку з боку ключових наших партнерів – ЄС, США, Скандинавських країн, Канади, Японії Австралії та ін., а також міжнародних організацій, насамперед, НАТО. Українці нині мають історичний шанс довести, що ми велика нація, гідна кращого майбутнього. І ми повинні зробити все можливе, та й неможливе, бо іншого шансу може не бути.

-  У зв’язку з цим, пане Посол, чи змогли б Ви нам розповісти про основні здійснені та заплановані кроки української влади, направлені на забезпечення стабільної ситуації в державі.  

Найголовніше нині для всіх гілок влади – це зберегти територіальну цілісність України, забезпечити мир. Це святе. Далі – забезпечити життєдіяльність країни та виживання Українського народу. Оскільки ці питання сьогодні мають новий вимір та розглядаються через призму «бути чи не бути», то і всі здійснені кроки та Програма Уряду розроблені відповідно до основних викликів і загроз сьогодення, а це, насамперед, реальна загроза незалежності України та втрати частини території, що супроводжується багатотисячними втратами людських життів. Такі обставини об’єктивно змусили Уряд збільшити витрати на національну безпеку, оборону та правоохоронну діяльність держави, які, відповідно до нової Програми, складуть 5% від ВВП. Нині у планах Уряду – переозброєння української армії, прийняття і виконання держпрограми розвитку Збройних Сил України до 2020 року. Важливою складовою тут є соціальне забезпечення військовослужбовців та інших учасників антитерористичної операції (АТО).

У цьому ж контексті національної безпеки в Україні буде прийнято новий закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики, де буде скасовано позаблоковий статус, а українське військо повністю відповідатиме стандартам НАТО. Як показало життя, прийняте владою Януковича на догоду Росії рішення про позаблоковий статус України не уберегло нас від російської агресії. Тож Україна тепер поглиблюватиме співпрацю з НАТО і щорічно затверджуватиме річний цільовий План дій Україна-НАТО.

Ще один знаковий план – це будівництво і облаштування державного кордону між Україною та РФ. Такими є  жорсткі вимоги нашого часу.

Окрім реальної війни із застосуванням важкої потужної зброї, Росія воює з нами в інформаційному полі. І тут маємо захищатися. Відповідно, Урядом прийнято рішення розробити та реалізувати концепцію інформаційної безпеки України, запустити іномовлення та роздержавити засоби масової інформації (ЗМІ). Ми повинні максимально активізувати присутність України в інформаційному просторі не лише в усіх куточках України, але й за її межами, щоб спростовувати фейкову російську інформацію. До речі, цим займатиметься новостворене Міністерство інформації. В планах Уряду, зокрема, реалізувати проект "Суспільне мовлення України". 

 Нова українська влада прийшла під гаслами децентралізація, дерегуляція, дебюрократизація. І сьогодні – це в практичних планах Уряду.

-    Перепрошую, пане Посол, децентралізація – це те, чого хоче Росія?

Дякую за доречне питання. Росія наполягала на федералізації України, що створило б основу для подальшого розчленування нашої країни. Ні, йдеться про кращий європейський досвід децентралізації, в основі чого – самоврядування, як це має місце у Словаччині, Польщі, чий досвід у цій сфері є для нас особливо корисним.

-    Тож які конкретні заходи передбачає Програма Уряду в сфері економіки?

Як я вже зазначив, в Програмі Уряду – дерегуляція та дебюрократизація.  У практичній площині йдеться про зменшення кількості контролюючих органів з 56 до 28, функцій - з 1032 до 680 у першому півріччі 2015 року, приведення кількості контролюючих органів та їх функцій у повну відповідність з європейськими стандартами - у 2016 році. У контексті імплементації Угоди про асоціацію ми також внесемо зміни до закону України про ліцензування.

Плануємо прийняти 1500 стандартів ЄС та припинити дію на території України стандартів колишнього СРСР. Водночас, передбачається створення повнотекстової електронної бази стандартів – це біля 28 тис. стандартів.

І, безумовно, одне з головних завдань Уряду – це боротьба із корупцією. Для цього буде створено Нацагентство з питань запобігання корупції та Національне антикорупційне бюро. Власне, на цьому напрямі вже чимало зроблено. Урядом було розроблено і прийнято разом з Президентом України пакет з 5-ти законів. Тепер йде мова про реалізацію прийнятих законів.

Приблизитись до євростандартів допоможе нам також впровадження електронного управління та розробка закону щодо відкриття даних.

Програма Уряду безпосередньо стосуватиметься і держслужбовців, зокрема, йдеться про скорочення кількості держслужбовців на 10%, збільшення заробітної плати, моніторингу способу життя держслужбовців, створення Єдиного електронного реєстру декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру державних службовців.

Особливо важливим у сфері економіки є заплановане скорочення кількості податків з 22 до 9-ти.

Зміни торкнуться і соціальної сфери. Це, насамперед, адресна допомога, перегляд пільг, зменшення єдиного соціального внеску з 41 поетапно до 15%, перегляд прожиткового мінімуму, пенсійного віку тощо. Це непопулярні заходи, але ми змушені їх вжити, щоб вижити.

-    Словаки також пройшли цей важкий шлях. А що очікує український бізнес, чи зміняться умови зовнішньоекономічної діяльності?

Україна, як і Словаччина, має намір підтримати малий і середній бізнес. Зокрема, передбачається Урядом вдвічі скоротити єдиний податок для малого і середнього бізнесу та два роки їх не перевіряти. Тобто, дати можливість запрацювати у повну силу. Стосовно великого бізнесу – Уряд внесе зміни до закону про трансфертне ціноутворення. Мова йде про прозору і ефективну систему оподаткування великого бізнесу. Перші кроки були зроблені 5 місяців тому, коли були введені вперше за 20 років нові податки, високі податки на прибутковий бізнес, чим є: рента на корисні копалини, ми її збільшили; рента на нафту, рента на газ. В рамках нашого закону про трансфертне ціноутворення будуть унеможливлені схеми з уникнення оподаткування.

Відповідаючи на Ваше питання щодо зовнішньоекономічної діяльності, то у цій сфері ключове завдання – це виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і зони вільної торгівлі з ЄС. Водночас, Уряд розпочинає переговори про створення зони вільної торгівлі з такими країнами, як Канада, Туреччина, Ізраїль, країни Перської затоки, Західна Африка та інші країни. Принагідно зазначу, що Урядом створено Офіс торгівельного представника та призначено бізнес-омбудсмена. 

-    Чимало виникало питань в ЄС до судової та правоохоронної систем України. Чи планується, пане Посол, щось змінити у цій сфері?

- Так, це питання гостро стояло і в ЄС, і в українському суспільстві. Саме через недолугу судову систему, корумповані правоохоронні органи, тобто відсутність справедливості, безкарність злочинців, український народ вийшов на майдан цієї зими. Тому з цим зволікати не можна. На порядку денному нині - прийняття нового Закону України "Про статус суддів і судоустрій", повна переатестація всіх суддів України. Ініціюється запровадження трьохланкової системи судів, де Верховний Суд України отримає права найвищої судової інстанції в країні. Крім того, в Програмі Уряду - реформування Міністерства внутрішніх справ  та прийняття закону про національну поліцію, а також створення Держбюро із розслідувань. Прокуратура позбудеться функцій загального нагляду. А Державне бюро розслідувань візьме на себе функції незалежного слідчого органу по відповідним складам злочинів. Також планується спрощення низки судових процедур у контексті доступу громадян до судової системи.

-   У Словаччині найбільш, напевно,  відомою є енергетична проблематика України. Ми внесли свій помірний внесок в енергобезпеку України. Як енергетична сфера представлена у Програмі Уряду?

Дякую за гарне запитання. Я очікував на нього. В Україні високо цінують здійснені словацькою стороною кроки у вирішенні питання поставок європейського газу в Україну через територію Словаччини, тобто реалізацію проекту  т.зв. «малого реверсу». Завдяки цьому Україна отримує у реверсному режимі зі Словаччини 50% необхідного імпорту цієї сировини. Сьогодні обидві сторони працюють над реалізацією проекту т. зв. «великого реверсу». У такий спосіб Уряд України здійснює диверсифікацію поставок енергоресурсів та зменшує залежність від російського газу.

У сфері енергетики планується Урядом проведення реструктуризації НАК “Нафтогаз України”, створити публічне акціонерне товариство “Магістральні газогони України» і публічне акціонерне товариство “Підземні газові сховища України”. Також у Програмі Уряду є конкретні завдання щодо власного видобутку нафти і газу.

У Програмі Уряду також інтеграція української енергетичної системи UCTE в європейську мережу енергосистем. В рамках модернізації української енергетики Уряд прийняв рішення про добудову двох блоків на Хмельницькій станції, а також збільшити в наступному році видачу потужностей з  Південно-Української, Запорізької, Хмельницької і Рівненської АЕС.

-  Україна славиться своїм чорноземом, розвиненим сільським господарством, пригадую, її називали «світовою житницею». У Словаччині широко відома українська сільськогосподарська продукція. Що очікую цю сферу?  

Сьогодні енергетична та продовольча безпека виходять у світі на передній план. В Україні аграрна галузь - єдина, яка продемонструвала темпи росту в поточному році. Це вкрай перспективна наша галузь, тому ми маємо намір її максимально розвивати, щоб знову Україна була, як Ви зазначили, «світовою житницею». А тому прийнято рішення підготувати Закон України "Про ринок землі" та Закон "Про довгострокову оренду землі", Закон "Про локальні аграрні ринки", а також завершити формування Державного земельного кадастру. Водночас, Уряд має намір запровадити аграрний бренд "Продукт України".

У контексті забезпечення продовольчої безпеки в державі планується прийняти Закон України "Про Державний матеріальний резерв" та Закон "Про стимулювання розвитку сільського господарства".

-    Пане Посол, дійсно амбітні плани Уряду. Однак, як на мене, їх реалізація потребуватиме коштів, з якими сьогодні в Україні складно. 

Окрім зовнішніх запозичень та фінансових допомог, включаючи допомогу інституцій ЄС, ми маємо намір отримати необхідні грошові засоби також і від приватизації. Для цього ми запроваджуємо механізм міжнародного аудиту всіх державних компаній, в тому числі і тих, які будуть йти на приватизацію, і продажів пакетів державних акцій на міжнародних біржах. Що стосується способу приватизації, то це здійснюватиметься прозоро шляхом аукціону.

-    Які нововведення очікують галузь науки, гуманітарну сферу?

Уряд вносить новий закон про наукову і науково-технічну діяльність, де акцент робиться на якості, доданій вартості. Через брак коштів ця сфера у нас, по суті, виживає. Разом з тим, у нас потужний інтелектуальний потенціал і не можна допустити витоку мізків.

У гуманітарній сфері Урядом пропонуються три ключові блоки. Це підтримка українського культурного продукту, політики молоді і спорту, відродження національно-патріотичного виховання. Нинішні страшні випробування нас загартували, саме життя сформулювало національну ідею, довкола якої ми консолідувались. Ми дійсно стали єдиним Українським народом за визначенням, за формою, за суттю.

-    Пане Посол, дякую дуже за вичерпні відповіді. Я переконаний, що весь словацький народ щиро вболіває за Україну та бажає Вам та, у Вашій особі, всьому Українському народу, насамперед, миру та добра і, звичайно, успішної реалізації презентованої Вами Програми Уряду України.  Хай Вам щастить.  

Користуючись нагодою, дозвольте висловити Словацькій владі та всьому Словацькому народу щиру вдячність за всебічну підтримку України. Дозвольте також від усього серця привітати Словацький народ із Різдвяними святами та наступаючим Новим роком. Бажаю від себе особисто і від імені всього Українського народу миру, благополуччя і процвітання Вашій державі та кожній словацькій сім’ї. Бережи Вас Господь.  

                                                                                       За розмову дякує Мирослав ІЛЮК.

газета „Нове життя” №20-22/2014,