Надія Савченко: рік незаконного ув’язнення Російською Федерацією
17 червня 2015 року минув рік з часу, коли українська льотчиця Надія Савченко потрапила в полон. Вона була силою вивезена до Росії за допомогою членів терористичних озброєних угруповань, які діяли на території Східної України, а російська влада не лише ув'язнила її, але й пред'явила абсурдні звинувачення, починаючи від "незаконного перетину кордону".
За час арешту українка Надія Савченко двічі оголошувала голодування на знак протесту проти свого незаконного утримання під вартою. Н.Савченко продовжує доводити, що справа проти неї сфальсифікована та демонструє справжню силу духу.
Акції з вимогою звільнити Савченко відбуваються не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, зокрема Словаччині.
Вже рік світова спільнота домагається від Москви звільнення українських політичних в’язнів, полонених та заручників, включно із Надією, яка стала символом незламності України та українців у російському полоні.
Особливе занепокоєння у світової громадськості викликає той факт, що незважаючи на погіршення стану здоров’я Н.Савченко та численні клопотання про зміну їй запобіжного заходу, 10 червня, Московський міський суд за клопотанням Слідчого комітету РФ в черговий раз продовжив термін тримання Н.Савченко під вартою до 30 вересня ц.р.
Російські судові інстанції не взяли до уваги факти набуття Н.Савченко 27 листопада 2014 р. повноважень депутата Верховної Ради України, 26 січня 2015 р. - члена ПАРЄ, резолюцію ПАРЄ від 28 січня 2015 р. щодо звільнення Н.Савченко протягом 24-х годин і забезпечення її повернення в Україну або передачу в третю країну та висновок Комітету ПАРЄ щодо правил процедури, імунітетів та інституційних питань щодо статусу Н.Савченко в контексті дипломатичного імунітету Ради Європи, згідно з яким імунітет Н.Савченко має абсолютний характер, який спирається на імперативні норми міжнародного права та його наявність або відсутність може тлумачитись виключно ПАРЄ.
Європейський суд з прав людини у липні 2014 р. прийняв до розгляду заяву представника Н.Савченко та здійснює провадження у справі «Савченко проти Росії».
Важливо також окремо проаналізувати численні заяви України та світового співтовариства з приводу звільнення Н.Савченко. Так, 11 грудня та 25 грудня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Звернення до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації і Президента Російської Федерації та до міжнародних організацій і міжпарламентських асамблей щодо звільнення української льотчиці та депутата Верховної Ради України VIII скликання Надії Савченко.
24 травня 2015 р. була оприлюднена Заява прес-секретаря зовнішньополітичної служби ЄС Майї Косьянчич з вимогою Європейського Союзу до Росії щодо звільнення української льотчиці Надії Савченко та всіх інших заручників.
18 червня 2015 р. Міністр у справах Європи та закордонних справ
Великої Британії Девід Лідінгтон підписав лист підтримки Н.Савченко з вимогою до Росії щодо її невідкладного звільнення.
17 червня 2015р. депутат Європейського парламенту від Словаччини Іван Штефанец заявив «Викрадення і незаконне затримання громадянина іноземної держави є практикою, яка не має місця в XXI-му столітті. Росія не лише не дотримується основоположних міжнародних угод, але не визнає навіть дипломатичний імунітет. Надія Савченко є не лише українським депутатом, але й членом ПАРЕ».
Українці Словаччини та громадяни Словаччини також займають активну позицію у справі Н.Савченко та неодноразово письмово звертались до вищих посадових осіб Словаччини з проханням сприяти звільненню згаданої громадянки України. 17.09.2014 р. та 22.01.2014 р. керівниками всіх українських організацій Словаччини були підписані звернення щодо звільнення Надії Савченко, Олега Сенцова та інших політичних в’язнів, які були надіслані на адреси Президента СР А.Кіски, Голови Народної ради СР П.Пелегріні, Голови Уряду СР Р.Фіца, Заступника Голови Уряду СР та Міністра закордонних справ та європейських питань СР М.Лайчака та Посольства РФ в СР.
Українці Словаччини та громадяни Словаччини також неодноразово організували акції протесту біля Посольства РФ в Словаччині з вимогою щодо звільнення Н.Савченко, О.Сенцова та інших політичних в’язнів.
Останнім часом мають місце непоодинокі випадки безпідставного затримання громадян України на території Російської Федерації, відсутність гуманного ставлення до українців з боку російських правоохоронних органів, їх несумісної з людською гідністю поведінки, застосування до наших співвітчизників неприпустимих методів фізичного та психологічного впливу, у тому числі - тортур.
Такими діями, а також численними фактами неповідомлення Посольства України в РФ про затримання українців, незабезпечення їх невід’ємного права на зустріч з консульською посадовою особою, російська сторона грубо порушує універсальні імперативні норми міжнародного права у сфері дотримання прав і свобод людини, а також свої міжнародно-правові зобов’язання відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1951 року, Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року та Консульської конвенції між Україною та Російською Федерацією 1993 року.
Російські правозахисники, зокрема Спілка солідарності з політв’язнями та Правозахисний центр Міжнародного історико-просвітницького благодійного і правозахисного товариства «Меморіал» після вивчення матеріалів щодо кримінального переслідування Н.Савченко в Росії у вересні 2014 р. також визнали українку політичним в’язнем.
Україна наполягає на невідкладному звільненні народного депутата України, члена делегації України у Парламентській Асамблеї Ради Європи Н.Савченко, як особи з дипломатичним імунітетом на виконання Мінських домовленостей, що містять положення щодо звільнення всіх заручників та ув’язнених осіб.
Посол України в
Словацькій Республіці
Олег Гаваші
http://www.ukrajinci.sk/noviny.html