„Словакам властиво все робити, так би мовити, на совість. Це дуже гарна Ваша риса, завдяки їй ви досягли таких вражаюче гарних результатів” -  говорить Посол України в Словацькій Республіці Олег Гаваші

 

Словаччина не словом, а ділом допомагає Україні

 

 

Шановний пане Посол, тема України, а також відносин між Україною та Словаччиною упродовж року постійно присутня в нашому інформаційному просторі. В суспільстві є розуміння того, що доля словаків опосередковано залежить від долі українців. Тобто, Ваші проблеми рикошетом відіб’ються на нас.  То ж яка поточна ситуація в Україні?    

Перш за все, дозвольте висловити щиру вдячність редакції «Парламентський кур’єр» за надану можливість прокоментувати актуальні питання стосовно ситуації в Україні та розвитку українсько-словацьких відносин.

Водночас, користуючись нагодою, хотів би висловити вдячність Української Сторони Голові Національної Ради Словацької Республіки пану Петеру Пеллегріні за проведені благодійні акції.  А саме - на запрошення пана Пеллегріні у Словаччині реалізується проект щодо відпочинку  дітей із зони проведення АТО Донецької області в Санаторії Канцелярії Національної Ради Словаччини «Častá – Papiernička». За період реалізації зазначеного проекту у санаторії відпочило  у березні 87 дітей та у жовтні – 100 дітей.  19 жовтня Голова Національної ради СР провів особисту зустріч з групою дітей, їм було організовано екскурсію в Словацькому парламенті та на Братиславському граді.  Це було досить зворушливо. Я переконаний, що ці знедолені діти, які тут відпочивали, назавжди запам’ятають  доброту словаків.

Окрему допомогу ми отримали від пана Андрея Кіски, Президента Словаччини та від пана Роберта Фіца, Глави Уряду Словаччини.

Загалом, за період з 2014 року по цей час Уряд Словаччини надав гуманітарну допомогу Україні на суму майже 3 млн. євро, що включає допомогу за різними напрямками - реабілітація військових, оздоровлення дітей, медикаменти, навчальний курс з організації евакуації поранених з поля бою та надання ним першої медичної допомоги в польових умовах, програма навчання CETIR. Зокрема, за цей період на реабілітації/оздоровленні перебувало 95 військових та потерпілих під час Революції Гідності, а також 260 дітей.  Нещодавно, у період 26 жовтня - 6 листопада в  рекреаційній місцевості «Змплінська Ширава» відпочивало 30 дітей українських військових - учасників АТО. На реалізацію даного проекту словацькою стороною виділено 10 000 євро. Окрім допомоги від влади Словаччини, ми отримуємо також допомогу і від неурядових організацій, зокрема, від Українсько-словацької організації «Україна-Словаччина SOS», громадянського об’єднання «Українсько-словацька ініціатива», словацькі релігійні організації,  насамперед, Словацька католицька благодійна організація та ін. І це лише гуманітарна складова допомоги.

Відповідаючи на Ваше питання зазначу, що, як це не прикро, але згоден з Вами, що негаразди в Україні певною мірою позначяться на сусідніх країнах, в т.ч. і на Словаччині.  А ситуація в нашій державі далека від стабільності - і це ще оптимістичний погляд. Очевидно, в цьому і полягає задум Росії – не лише відбирати наші землі, але й тримати нас у постійній напрузі, руйнувати нашу  інфраструктуру, не дати економіці розвиватись.

Але в цих вкрай складних обставинах ми все ж таки створюємо підґрунтя для реалізації  перспективних планів/проектів. Ми чітко окреслили свій зовнішньополітичний напрям – інтеграція в ЄС, і крок за кроком ми наближаємося до своєї цілі. Для переконливості зазначу, що під час візиту до Братислави пана Арсенія Яценюка, Прем’єр-міністра України, керівництво Словаччини - і пан Андрей Кіска, і пан Роберт Фіцо, і пан Петер Пеллегріні підкреслили у ході зустрічі з офіційною української делегацією, що нинішній український Уряд зробив значно більше реформ, аніж попередні уряди упродовж двох десятиліть. Тим не менше, ще дуже багато треба зробити. Змушений зазначити, що при здійсненні реформ нам доводиться відволікатись на ситуацію на фронті, причому як трудовими, так і фінансовими ресурсами, на запобігання внутрішньополітичним конфліктам, адже не секрет, що російський агресор намагається розгойдати ситуацію в нашій державі зсередини.

На жаль, нові виклики і загрози несе для нас ситуація на Близькому Сході. І хоча Сирія – не наш сусід, ми усвідомлюємо, що нині Україна, Сирія та Іран в одній системі міжнародних координат. Світ якось раптово став іншим, непередбачуваним. Такі наші реалії…

Пане Посол, Ви розповіли про допомогу Словаччини Україні, зауваживши, що  це лише гуманітарний аспект допомоги. Це означає, що є інші види допомоги?

Звісно є. І мені дуже хотілось про це розповісти. Насамперед, - неоціненна політична підтримка територіальної цілісності та незалежності України, нашого євроінтеграційного курсу, про що незмінно заявляє керівництво Словаччини не лише у ході двостороннього політичного діалогу зі своїми українськими партнерами, але і на міжнародній арені, перш за все, в таких міжнародних структурах, як ЄС, НАТО, ОБСЄ, ООН, так і всередині країни - для громадянського суспільства.  І в Україні високо цінують політичну підтримку з боку СР.

Приведу лише останній красномовний приклад – голосування в ході 70-ї сесії ГА ООН щодо обрання непостійних членів Ради Безпеки  ООН  на 2016-2017 роки. За Україну віддали свій голос 177 країн з 193 голосуючих. Кожний голос – це голос на підтримку державного суверенітету, політичної незалежності та соборності України. Це голосування продемонструвало справді глобальний рівень міжнародної підтримки України.  Для нас – це також сигнал засудження зовнішньої агресії. І ми щиро вдячні Словаччині за надану підтримку, за її внесок у створення умовної проукраїнської коаліції в Європі, такого неформального клубу – «Друзі України». 

Перепрошую, пане Посол, дозвольте уточнити, як саме Україна має намір скористатися цим статусом?

Насамперед, Україна матиме право голосу під час голосувань, вона зможе порушувати і вносити до порядку денного питання, у яких зацікавлена, домагатись, щоб порядок денний на засіданнях був всебічним, щоб увесь порядок денний стосувався миру у світі, стабільності та світової безпеки. Українська сторона порушить  питання про позбавлення Росії права вето в Раді Безпеки, оскільки нині Радбез просто блокується і не в змозі виконувати свою роль. Разом з тим, Рада Безпеки стане для України додатковою можливістю якомога ширше інформувати світову громадськість про те, що відбувається в Україні. Україна докладе зусиль, щоб її питання не зникали з порядку денного світової політики. Водночас, українська сторона намагатиметься ввести правовий механізм притягнення винних у катастрофі літака Малазійських авіаліній» Boeing 777 рейс MH17 до відповідальності.  Українська сторона має намір бути захисником та стражем Статуту ООН, тому що зараз ми розуміємо велику цінність миру та безпеки.

Сьогодні ні одна європейська країна не здатна самотужки вистояти проти зовнішнього агресора, а норми міжнародного права вже не є стримуючим чинником. То ж питання забезпечення національної безпеки, з огляду на його гостроту, нині набуває нового змісту, з’являються нові ситуативні союзи. Перед кожним повстала необхідність зробити доленосний вибір, чимось пожертвувати сьогодні, щоб не довелося втрати все завтра.  І як це не прикро, каталізатором цього процесу стала агресія проти України з боку Росії.   

Тому політична підтримка є критично важливою.  

Дякую, пане Посол, за вичерпну відповідь. То ж повернемося до попереднього питання. Яку ще допомогу Україні надає Словаччина?

Інший вид допомоги з боку Уряду СР, вкрай важливий для України, стосується сфери енергетики. Йдеться, насамперед, про реалізацію українсько-словацького проекту т. зв. «малого реверсу», тобто, постачання європейського газу в Україну  територією Словаччини газогоном Вояни (СР) - Ужгород (Україна). Проект успішно реалізовується з 2 вересня 2014 року. За цей період було посталено  біля 12 млрд. кубометрів газу. Нинішні потужності газогону – 40-41 млн. кубометрів/добу, а з 1 грудня 2015 року – у результаті технічного оснащення/модернізації – потужність становитиме 55-57 млн. кубометрів/добу. 

Як Ви розумієте, забезпечення енергетичної безпеки є невід’ємною складовою національної безпеки. То ж завдяки добрій волі Уряду Словаччини ми зробили великий крок як у напрямі диверсифікації поставок енергоресурсів і зменшенні енергозалежності від Росії, так і в напрямі забезпечення національної безпеки. Тому реалізація проекту «малого реверсу» має і економічне, і політичне значення. І цей дружній жест словацького керівництва ми високо цінуємо.

Ще один  жест – практичне сприяння здійсненню реформ в Україні. Насамперед, це стосується сфери енергоефективності та фіскальної. Ми зацікавлені у вивченні та запровадженні у себе передового досвіду Словаччини. На цьому напрямі проводяться зустрічі на рівні керівників відповідних відомств та консультації експертів під егідою  Міністерства закордонних справ та європейських справ, яке координує зазначену роботу. У практичній площині багато заходів як у двосторонньому форматі, так і у форматі «Україна+Вишеградська група» здійснює Словацьке агенство зовнішньої політики під керівництвом пана Олександра Дулеби.   

До речі, хотів би відзначити гарну організацію цим Агенством «IX Східноєвропейської енергетичної конференції», яка відбулася 22-24 листопада у Братиславі. На запрошення словацької сторони участь у конференції взяли Голова НАК «Нафтогаз України» пан Андрій Коболєв та Голова Держенергоефективності України пан Сергій Савчук, а також представники неурядовиих організацій України. Водночас, пан Коболєв і пан Савчук в рамках перебування у Братиславі провели низку двосторонніх зустрічей зі своїми словацькими колегами, а також дали ряд інтерв’ю словацьким ЗМІ. 

Упродовж кількох років поспіль Уряд Словаччини надає Україні допомогу в рамках програми «Slovak Aid» та Норвезького фінансового механізму, зокрема, у контексті транскордонного співробітництва між Закарпатською областю України та Пряшевським і Кошицьким самоврядними краями Словаччини. Недавно, 24-27 листопада в Кошице та в Ужгороді, Україна, відбулася міжнародна конференція з транскордонного співробітництва в рамках проекту з використання норвезьких грантів.

За моїми спостереженнями, упродовж року мала  місце інтенсифікації  відносин між Україною та Словаччиною, який конкретний результат цих переговорів?

 Власне, активний двосторонній політичний діалог є ще одним прямим свідченням  підтримки України з боку Словаччини, надто у цей складний для нас час. Ви цілком праві - у поточному році мав місце дійсно дуже інтенсивний українсько-словацький діалог на високому рівні, зокрема: 22 лютого відбувся візит в Київ Президента СР пана Андрея Кіски;  5 лютого  -візит Прем’єр-міністра СР Р.Фіца в Київ, у ході якого пройшли його переговори з Главою Уряду та Президентом України; 28 квітня – візит в Київ Віце-Прем’єр-міністра СР з інвестиційних питань пана Любомира Важного;  20 травня – офіційний візит Президента СР пана Андрея Кіски в Київ; 8-10 вересня – візит Голови НАК «Нафтогаз України» пана Андрія Коболєва в Братиславу; 10 вересня - візит Прем’єр-міністра України пана Арсенія Яценюка в Братиславу, під час якого відбулися його переговори з Президентом, Главою Уряду та Головою Національної Ради СР. Крім того, 29-30 вересня відбувся візит пана Вазіла Гудака, Міністра економіки СР,  в Київ, де відбулися його зустрічі з Прем’єр-міністром України та трьома міністрами. Упродовж року також відбулася низка зустрічей по лінії зовнішньополітичних відомств, зокрема, 15 травня - візит в Братиславу Міністра закордонних справ України пана Павла Клімкіна. Мали місце кілька візитів в Україну Віце-прем’єр-міністра, міністра закордонних та європейських справ пана Мирослава Лайчака, дежсекретарів  зовнішньополітичного відомства – пана Петера Буріяна та пана Ігоря Слободніка.  З переговорів на міжвідомчому рівні на увагу заслуговує візит «Укрзалізниці» в Братиславу 1-2 жовтня.

З ініціативи словацької сторони 20-24 квітня в Кошице відбувся перший Словацько-Український бізнес форум, в якому взяли участь чисельні групи ділових кіл України та СР за основними напрямами співпраці. Показово, що форум відкрили Міністр економіки СР та Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України. Обидва високопосадовці провели також в рамках конференції окремі переговори. Важливо, що словацька сторона має намір проводити такі заходи на щорічній основі.

На запрошення словацької сторони українські підприємці змогли взяти участь в «Словацькій коопераційній біржі 2015», яка відбулася нещодавно – 10 листопада 2015 року.

До речі, значною мірою у налагодженні партнерських відносин між представниками ділових кіл України та Словаччини сприяє Словацько-Українська торгова палата, яка функціонує з 1 січня 2015 року.

Хотів би також окремо наголосити на тому, що словацька сторона, як головуюча у Вишеградській групі з липня 2014 року по червень 2015 року, залучала Україну практично до всіх заходів, які організовувала у форматі В-4. Причому, чимало заходів проходило в Україні у форматі В-4+Україна. Як на мене, важливо підкреслити, що одним з пріоритетів головування Словаччини у Вишеградській групі було сприяння євроінтеграції України. Навіть зараз, коли головує Чехія у В-4, Словаччина акцентує увагу на т.зв. «українському питанні». 

У мене не виникає сумнівів, що Словаччина у рамках свого головування в Європейського Союзі в другій половині 2016 року значну увагу приділятиме українській проблематиці. За моїми спостереженнями, словацьке керівництво ретельно готується до цього головування і я переконаний, що воно буде таке ж ефективне, як і головування у Вишеградській групі. Словакам властиво все робити, так би мовити, на совість. Це дуже гарна Ваша риса, завдяки їй Ви досягли таких вражаюче гарних результатів.     

Відповідаючи на Ваше питання, який практичний результат від цих зустрічей, насамперед, ще раз підкреслю, це політична підтримка, це «звірка годинників» - обмін думками з ключових питань міжнародної проблематики, щодо зовнішньо- та внутрішньополітичних курсів обох держав, що дало можливість встановити довірливі відносини між керівництвом України та Словаччини. У ході зазначених зустрічей окреслено т. зв. «дорожню карту» двостороннього співробітництва, надано йому додаткового імпульсу. Ми суттєво просунулися за всіма напрямами - прикордонної співпраці, консулько-правової, енергетичної, культурно-гуманітарної, підписано низку важливих двосторонніх угод. Головний підсумок, на моє переконання, це взаємозацікавленість у нарощуванні двосторонньої співпраці за всіма напрямами, а сприятливі умови вже створенні, є політична воля керівництва. У цьому контексті я б хотів нагадати слова пана Роберта Фіца, сказані під час спільної прес-конференції з нашим Главою Уряду 10 вересня в Братиславі, що Словаччина не словом, а ділом допомагає Україні. Абсолютно правильно. І в Україні це бачать і високо цінують.

Завершуючи цю тему, хотів би також зазначити, що запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС створить додаткові оптимальні можливості для торговельно-економічної та інвестиційної співпраці. У підсумку – дві країни стають дедалі ближчими, а через Словаччину Україна стає ближчою до Євросоюзу.

Наскільки мені відомо, словацькі підприємці з нетерпінням очікують функціонування зони вільної торгівлі. Ми в Словаччині щиро бажаємо Україні миру,  стабільності і благополуччя. Буде добре вам, буде добре й нам.

 Дякую гарно на доброму слові. Користуючись нагодою, дозвольте привітати увесь Словацький народ з наступаючими Різдвяними святами та побажати миру, добра і процвітання. Хай благословить Вас Господь! 

 

„Parlamentný kuriér” CCXLIV.-CCXLIVI.ČÍSLO 2015 , Oleh Havaši