Необхідність збереження санкційного тиску на Росію не є самоціллю. Сполучені Штати і Євросоюз запровадили його після незаконної російської окупації Криму, а також в результаті агресивних дій Кремля із втручанням на сході України. Своїми діями РФ порушила міжнародне право та суверенітет нашої країни.

У цьому зв’язку санкції мають на меті примусити Росію дотримуватися міжнародного права та правових зобов’язань, які вона порушила в Будапештському меморандумі від 5.12.1994 року та в положеннях, задекларованих в Договорі  про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, підписаного 31.05.1997 року.

Санкції Заходу мають на меті ослабити російську економіку і зробити її більш уразливою, що стримуватиме військовий потенціал РФ і спонукає повернути її в правове поле.

Метою запровадження санкцій проти РФ є припинення незаконної анексії Кримського півострова та його деокупація, а також виконання Росією Мінських угод, виведення її військових підрозділів з Донбасу та припинення нею підтримки бандформувань, яких вона постійно озброює.

Санкції – це єдиний інструмент для приборкання агресора, в арсеналі озброєнь якого є ядерна зброя. Саме вони його утримують від подальших безвідповідальних агресивних дій.

Ужиті західними країнами обмежувальні заходи починають реально діяти: здійснюються прогнози щодо уповільнення економічного зростання РФ, а російська бізнесова еліта серйозно стурбована розвитком ситуації.  США та країни ЄС готові відкликати санкції, щойно Росія повністю виконає зобов’язання, пов’язані з припиненням вогню, які включають, серед іншого, виведення російського військового персоналу і техніки з України, припинення підтримки сепаратистів, сприяння звільненню полонених, забезпечення контролю за кордоном і безпекою на кордоні українською владою.

Аналогічної думки дотримується і Віце-прем’єр-міністр, Міністр закордонних справ та європейських питань СР Мирослав Лайчак, яку він підтвердив у ході нещодавнього робочого візиту в Україну 1-2 лютого 2016 року.

Зокрема, М.Лайчак у своєму інтерв'ю „Інтерфакс-Україна” підкреслив, що „Європейський Союз поступово прийняв ряд обмежувальних заходів у зв’язку з ситуацією в Україні. Індивідуальні санкції як реакція на порушення територіальної цілісності України, секторальні санкції - як реакція на незаконну анексію Криму і Севастополя, вже згадувані секторальні санкції проти Росії - на дестабілізацію на сході України, пов’язані з Мінським процесом, а також санкції за розкрадання українських державних фінансових коштів. Я вважаю важливим пов’язування тривалості санкцій з повним виконанням Мінських угод - саме таке пов’язування підвищує значення застосовуваних санкцій для забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Переглядаючи режим санкцій проти Росії, ЄС повинен буде розглядати конкретний стан виконання Мінських угод і кроки Росії при їх виконанні. Згідно з висновком Ради Європи з березня 2015 року Мінські угоди повинні бути повністю виконані. Я завжди вважав, що санкції - це, перш за все, інструмент політики ЄС. Для цього лідери ЄС ув'язали ці секторальні санкції з повним виконанням Мінських угод. Саме таке пов’язування підвищує значення застосовуваних санкцій для забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Тому, за логікою, повне скасування санкцій можливе тоді, коли перестануть існувати причини, за якими ми їх застосували. З іншого боку, поступове ослаблення секторальних санкцій, пов’язаних з Мінським процесом, можна було б розглядати, якщо країни ЄС будуть поділяти загальну думку, що конфлікт на Донбасі безповоротно перейшов з військового в суто політичну площину”.