На початку січня 1918 року більшовики, встановивши контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях, оголосили загальний наступ на Україну та розгорнули наступ на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

24-27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за залізничну станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116-130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах перебувало до 520 українських вояків, переважно з числа студентів. На їх озброєнні було 16 кулеметів та 1 гармата. Більшовицькі війська, маючи на озброєнні бронепотяг та артилерію, вдесятеро переважали українську сторону.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму українцям вдалося стримати наступ до темряви, але під тиском ворога українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Одна студентська чота – 27 бійців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками, і потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, від 70 до 100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 осіб.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином було виграно час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру з країнами Четверного союзу, який означав міжнародне визнання української незалежності. Мирну угоду між Українською Народною Республікою з одного боку та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством з іншого було підписано 27 січня (9 лютого) 1918 року у Брест-Литовську. Він був першим мирним договором у Першій світовій війні 1914–1918 років.

Події столітньої давнини ми вшановуємо не лише в рамках політики національної історичної пам’яті. Ми робимо висновок і перестрогу від повторення помилок. «Вони, - писав В. Чорновіл, - були зовсім юні… Але в грудях кожного з них билося серце Мужа, який обороняє Матір від лютого ворога».