День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб. Величезну кількість з них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

З історії: 2 липня 1937 року Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило рішення № П51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 року було видано наказ НКВС СРСР № 00447, який поклав початок масовим репресіям.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей відправлено у табори.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках.

Згідно з розсекреченими архівами і документами СБУ, в Україні з 1935 по 1951 роки жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, у 1938-му - 106096, у 1939-му - 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно у 1937-му.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Одним з трагічних символів тієї доби є київська Биківня: у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – в 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС в Києві було розстріляно 563 людини. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Голодомор, ГУЛАГ, Великий терор – це такі ж трагічні символи ХХ століття, як Освенцім та Хіросіма. Пам’ять про ці віхи історії має бути для нас пересторогою.

Практика застосування методів політичного терору є звичною для деяких правлячих режимів і нині. Так, на загарбаних Російською Федерацією українських територіях проводяться репресії проти українців, кримських татар, усіх, хто вважає Україну своєю Батьківщиною. Багато людей зникли безвісті. Піддаються фізичним і моральним тортурам захоплені бойовиками українські військовослужбовці, добровольці, волонтери.

Ми не маємо права забувати, яку страшну трагедію довелось пережити нашому багатостраждальному українському народові на шляху до незалежності.

Пам’ятаючи минуле, ми творимо майбутнє.

Вічна пам'ять загиблим. Вічна слава тим героям, які живуть поруч з нами.